В попередньому відео ми реально заглибились в те, як саме нами маніпулюють, як змінився підхід розробників до ігор і, що більш важливо, як змінилось наше сприйняття ігор як гравців. Тим не менш котики вирішили, що раз вже взялись за жанр ізометричних ARPG, то потрібно б і зробити якусь підбірочку на тему в що пограти.
Не варто сприймати все сказане як саме топ кращих, а скоріше як топ різноманітних на вимогливі смаки наших глядачів, тобто вас.
Diablo 2
І починаємо ми з безсмертної, як ненависна сутність Мефісто, Diablo 2 Resurrected. Чому ми вирішили її винести в абсолютний топ – та банально тому що це по-перше класика, а по-друге приклад дійсно крутезного і правильного ремастеру. Підтягнули не тільки графіку, але й явно застарілі механіки, інтерфейс і простоту взаємодії користувача з грою. При цьому гардкорність і всі плюшки, за які Diablo 2 стала практично легендарною, залишились на місці. Як завжди у Blizzard – єдиний недолік це ціна. Причому не тільки на саму гру, але й на крайнє доповнення Reign of the Warlock, в якому всього лише додали новий клас, що скоріш за все розроблявся для Diablo 4, але чому б не підзаробити? Тож якщо ви не готові платити відчутний прайс за гру віком 25 років, навіть з оновленими плюшками, то вам точно проходити повз.
Сама ж гра дає нам можливість в перший, або вже в стоперший раз наваляти Мефісто, Баалу і самому Діабло, зрозуміти, що саме сталось з героями з першої частини, ну і отримати ілюзію перемоги над споконвічним підступним ворогом. Хоча тут як завжди не все так однозначно.
Diablo 4
Наступним списком в нашому топі займає також витвір Blizzard, який мав стати відродженням славетної серії Diablo, особливо після такого фіаско як Diablo 3 і Diablo Immortals. І так, мову ми ведемо про актуальну на зараз Diablo 4. Повернення після мультяшної і яскравої 3-ї частини до похмурого і безнадійного стилю культової 2-ї частини стало надією всього фанатського суспільства на відродження серії і повернення самих блізів до нормальної комунікації з ігровою спільнотою. І в цілому це справдилось. Робота над грою проводиться постійно, фідбек від ігрового ком’юніті сприймається досить сер’йозно і що головне – враховується в подальших оновленнях. Наразі до гри вийшло 2 сюжетних DLC, які по традиції Blizzard продає фанатам за вартістю ледве не повноцінної гри. Окрім сюжету обидва доповнення додають у гру нові класи і механіки. З позитивного – загальні зміни балансу і основні механіки оновлюються на безкоштовній основі. Хоч тут пощастило.
Але здебільшого гра має позитивні відгуки фанатів, цікавий і не перекручений сюжет, зрозумілі механіки розвитку персонажів і певну свободу для експериментів з білдами. Так, так, зрозуміло, що як і в будь-якій грі, яка використовує сезонний цикл, кожен сезон з правками в баланс з’являється нова МЕТА. Але це не заважає вам експериментувати з чимось новим і нестандартним як мінімум на етапі кампанії (тобто до 50-60 рівня). Звісно, що ендгейм так само орієнтується на оптимальність і точні розрахунки. З негативних моментів окрім ціни – це та сама сезонність. Так, з часів D3, розробники ретельно переробили весь набутий досвід проєктами-конкурентами як той самий Path of Exiles, тим не менш корпоративна машина бере своє. Ендгейм же, не сказати, що захоплює, однак від оновлення до оновлення Блізи намагаються його покращити, що враховуючи репутаційний шлейф компанії – величезне досягнення.
Path of Exile
В часи активного бомбардування гравця поведінково-вивіреними продуктами, платними сезонами і банальним здирництвом ледь не за кожну дію, PoE стала тією самою free-to-play гаванню, з величезними можливостями, високою складністю і просто неймовірною гнучкістю створити як майстер-білд так і повний шмат ні на що неспроможного лайна.
З негативних моментів – в PoE достатньо розпливчастий і вельми нецікавий сюжет. Тому логічні обґрунтування того, що коїться на екрані стає абсолютно нецікавими, а основний акцент зміщується саме на безкінечний грінд нескінченної орди всілякого штибу почвар. Сказати, що гардкорність починається прям зі старту не можна, але складність наростає як тиск при спуску в Маріанську западину. В цих умовах кожна помилка у вашому білді стає черговим цвяхом у труні вашого персонажа. Але на то вам і воля вибору щоб або робити по відчуттям, або, як праведні фанати PoE, брати Excel і сідати за розрахунки. Тут задоволення ендгейму не стільки від того, як бадьоро ваш персонаж нищить ворогів, а від того, що ваш білд, який ви собі намалювали, реально спрацював.
А от позитив як раз в магічній формулі, яка зробила популярним Diablo 2 і принесла чималий успіх самим вигнанцям – а саме процес винищення мобів, рідкісність речей, що випадають і сам процес гонитви за таким потрібним лутом. Додаємо до цього відкритий ринок речей і отримуємо просто бенч!
Path of Exile 2
Що може бути краще за PoE для фанатів білдобудування і винищення незліченних орд? Тільки PoE 2! Дерево навичок таке враження що стало ще більшим, отримали нове дихання класи Сходження (Ascendancy), а помилку в білді відчуваєш набагато швидше, ніж можна було уявити. Ну тобто з неправильним або банально невідповідним розвитком пасивок навряд навіть кампанію вийде пройти. Хоча котики тут помітили прикрий момент – заточеність на МЕТА-білд абсолютно відбиває бажання експериментувати і шукати щось нове. Після годин розбору дерева навичок і кількох занедбаних персонажів, просто йдеш в гугл і шукаєш оптималку під свої потреби. Така собі оптимізація.
З нововведень – розділення наших магічних спроможностей на відому нам Ману і Дух (Spirit). За рахунок духу ми підтримуємо або наших саммонів, або пасивні фонові заклинання чи аури. З негативу – кап відчувається занадто низьким для реалізації повного потенціалу як користовачів аур, так і саммонерів.
Щодо самого сюжету і його подачі – все стало однозначно цікавіше. Уроки сторітелінгу і практики Diablo 4 однозначно дались взнаки. Сюжет став подаватись більш зрозуміло, сюжетна арка стала в чомусь простішою і очевиднішою. Хоча водночас стала схожа на Diablo 2. Ну як ми казали раніше – цей жанр не стільки для прихильників сюжетних оповідей, скільки для поцінювачів винищення почвар.
З негативного, але відомого розробникам – це душний ендгейм який відчувається набагато повільнішим, ніж кампанія. Однак це активно виправляється і покращується.
Titan Quest
Однак розрахунки за допомогою Excel і математичний шлях до розбудови персонажу певним чином вбивають сам шарм діаблоїдів, де ми явно маємо рятувати світ від чергового зла апокаліптичного масштабу. І ми точно можемо вам сказати, що такий порятунок особливо гостро відчувається в сетингу, де історія і міфи не тільки оживають, а тісно переплітаються одне з одним. І так, ми зараз говоримо само про Titan Quest. Забудьте про швидкі набіги незліченних орд ворогів в процедурно-генерованих локаціях. Забудьте про супер ефективні білди, що анігілюють все навколо в полум’ї Гефестових вогнів або аури, від яких противник буквально розпадається на молекули. Ваш квест в декораціях давньогрецької і не тільки грецької мітології потребує розстановки, вдумливості і дійсно героїчних зусиль. Простого шляху немає, сюжет має значення і розповідає черговий, але цікавий епос, а боги і смертні стають лише фігурами у вашій грі.
З характериних рис – це жодного разу не процедурно-генерований світ. Мапа стабільна, як і принципи підбору хлопчиків в спартанську армію. Противники, які з локації в локацію стають сильнішими, завжди представляють для нашого персонажа виклик, і підходити легковажно до виконання своїх геройських завдань однозначно не потрібно. Лут, в сталих традиція оригінальної Diablo 2 є цінним ресурсом, який реально цінуєш і намагаєшся підбирати шматочок за шматочком.
Відмінною рисою системи білдобудування є можливість робити гібридні класи, поєднуючі 2 окремих класи в один. Може в сьогоденні це звучить більш-менш звично, особливо на фоні системи в Grim Dawn, однак на момент 2006 року, коли вийшла гра – це було більш ніж інноваційно. Якщо ви бажаєте планомірно вписати своє ім’я в прадавні міти, позмагатись з титанами і їх виплодками – то вам однозначно варто звернути увагу на цю гру.
Titan Quest 2
Якщо вам подобається Titan Quest, то друга частина це просто влучання в десяточку. Історія зав’язана на досить прикольну інтерпретацію давньогрецької мітології, пропрацьований світ, де дійсно цікаво відкривати локації і шукати відсилки до Греції, описаної Гомером. Це все підтримується шикарним візуальним і звуковим супроводом. По вайбам нагадує AC Odyssey, яку часто люблять саме за неповторну атмосферу.
Щодо геймплейних моментів – то це така сама неквапливість і вдумливість, яка панує в першій частині, але з набагато більшою гнучкістю в білдобудуванні. Гра фактично заохочує вас експериментувати. Досить вільний перерозподіл очок активних і пасивних умінь надає вам широкі можливості для синтезу двох класів в унікально сильне поєднання, а покращення активних здібностей дають можливість одну й ту саму навичку перетворити як мінімум на 3-4 абсолютно різних інструмента. Тільки знов таки нагадаємо, що гра достатньо некваплива, що стосується і темпів розвитку. Тому у вас однозначно буде час підібрати свою ідеальну комбінацію.
Щодо луту – то ми б не сказали, що суперського луту багато, або він сиплеться в неймовірних кількостях. Підібрати для свого персонажа відповідні речі досить важко, і подекуди броня, яка була актуальна рівнів 10 тому, може бути не менш актуальною і зараз через додаткові характеристики до вашої атаки, або характеристик ваших саммонів.
З проблемних питань – гра наразі знаходиться в ранньому доступі, тому можуть траплятись баги (ми не упіймали жодного), балансові правки (якраз потрапили на правки для саммонерів) і активне розширення наявного у грі контенту.
Grim Dawn
З сонячних берегів Еллади ми різко переходимо в похмуре сьогодення фантастичного континенту Каірн зі всіма його проблемами, що поставили людство на межу існування. Гра достатньо добре змогла поєднати в собі рафіновані механіки розвитку TitanQuest з бадьорим винищенням всіляких почвар в стилі Diablo і Path of Exile. Гра не сильно сюжетоцентрична і в цьому плані більше скидається як раз на PoE, однак щодо активності і задоволення від винищення – це саме те, що треба.
Система синтезу двох класів, відома нам за TitanQuest, буда дороблена і доповнена системою Devotion, тобто Присвят, де ми ще більше рафінуємо свій білд відповідними сузір’ями. Прогресія персонажа достатньо жвава, як і загальна динаміка гри.
Сам сетинг є доволі незвичним, і чимось нагадує пригоди Ван Гелсінга на Американському континенті, з домішкою локацій з Героїв Меча і Магії. Тим не менш повного переходу на дальній бій, як могло б очікуватись від подібного сетингу, так і не відбулось, тому melee-білди залишись не тільки актуальними, а і при правильному підході розвалюють все навколо. А дізнатись докладніше про гру можна в нашому огляді.
Warhammer 40k Inquisitor: Martyr
Доречі про розвалювання, реальних почвар і вічну війну. WH40k Inquisitor: Martyr та доповнення Prophecy ідеально заходить на роль м’ясного бадьорого діаблоїда у темному всесвіті безкінечної війни. Незважаючи на те, що класова система у грі достатньо жорстка, однак в рамках одного класу є по 3 варіанти наповнення. Незважаючи на пристойний вік, гру можна назвати зразковим слешером, і єдиним по всесвіту Warhammer. Звісно, знайти паті в мережі вже достатньо проблемно, не кажучи про PvP складову, однак як для соло проєкту – ми маємо зі всіх сторін приємний продукт. Вороги ефектно розвалюються на шмаття, намагаються нас вбити різноманітними способами, але це зробити не так вже і просто. Бо Ордо Ксенос надав нам широкий вибір озброєння, що дає вам всі інструменти ефективної реалізації волі Імператора. Додатково, система луту і крафту речей змушує вас реально цінувати вдалу синергію речей, а не ганятись просто за чимось відповідним до поточного рівня. Тобто фактично це ідеальна формула Diablo 2, але Warhammer.
Більш докладно з оглядом на гру можна ознайомитись ось за цим посиланням.
The Ascent
З віддаленого майбутнього 40-го тисячоліття є непогана така можливість спуститись в космополітичний кіберпанк корпоративної антиутопії. Ми зараз про досить цікавий і незвичний сюжетний проєкт The Ascent. Ця гра трохи вже ламає межу між діаблоїдом і тактичним ізометричним шутером, однак все одно ми воліли б говорити про гру як про кіберпанківський діаблоїд. Що ми тут маємо – достатньо великий вибір озброєння, покращення, прокачку нашого персонажа і, звісно ж, речі.
Через сильну сюжетну орієнтованість гри, просто піти погріндити не так і вийде, однак перехід на новий рівень складності по проходженню сюжетної кампанії однозначно додасть вам перчику і нових викликів.
Щодо тактичності і переходу більше в шутер, ніж класичний діаблоїд – це те, що нашою основною зброєю є якраз далекобійна зброя і можливість вести вогонь з-за укриття та і взагалі в двох площинах. Доречі, вороги також це активно використовують. Однак не потрібно повністю скидати з рахунків і рукопашний бій, разом з рукопашними білдами. Котики вважають, що гра точно заслуговує на увагу як за геймплей, так і за сюжет. І огляд на неї є за посиланням.
DDoD
Ну і як в нашому топі не згадати про український проєкт DDoD. Поки що розробники викотили лише кілька плейтестів, однак вони не тільки формують і підігрівають очікування, але й вимальовують досить цікаву картинку майбутнього релізу.
Незважаючи на те, що гра заявлена як роглайт-шутер, ми б не ставились до нього так однозначно саме через те, що були тільки плейтести, і в подальшому може багато що змінитись. Наразі це такий собі сталкер-виживач, де наш білд – це підбір корисних речей і їх правильне використання. Чи є орди противників – буває. Чи гарно розлітаються вони на друзки – іноді навіть дуже.
А чи є система прогресії персонажа – поки що ми її не бачили, і незрозуміло чи вона взагалі буде. В усякому разі навіть в поточному стані на плейтесті гра викликала жваві дискусії і зацікавленість. Тож очікуємо на подальші добрі новини.