З моменту повернення Blizzard до витоків серії Diablo в четвертій частині франшизи, сімейного конфлікту Інаріуса, Ліліт і Мефісто пройшло вже аж 3 роки!
І незважаючи на те, що котики зневажають блізів за абсолютно неадекватну цінову політику, ми змушені визнати як досить великі зміни у грі, так і взагалі фірмовий, неповторний стиль подачі історії. Тож давайте швиденько пробіжимось по грі у форматі огляду і спробуємо осягнути всі принципові механіки і активності, що актуальні у грі саме зараз.
Геймплей.
Одразу обмовимось, що активності будемо розглядати для повної версії гри зі всіма доповненнями – як Vessel of Hatred, так і Lord of Hatred. Бо кожне з доповнень додало свої унікальні механіки, НЕдоступні в базовій версії гри. І основну увагу ми приділимо саме ендгейму, хоча побіжно згадаємо і сюжетну складову.
Розвиток персонажу.
У Diablo 4 розвиток нашого персонажу відбувається в кілька етапів серед яких:
- розподіл навичок і пошук базових речей під бажаний білд – до 70-го рівня персонажу;
- вибір дошок парагону під ваш білд, пошук гліфів для кожної з ваших дошок, покращення гліфів – після 70-го рівня;
- паралельно з цим – Горадричні рунічні камені – з доповнення Lord of Hatred, оптимізація речей, їх покращення та інкрустації як самоцвітами так і рунами.
Звісно, ми живемо не в ізольованому світі, а тому знаємо, що Diablo 4 найчастіше порівнюють з Path of Exiles 2. Причому часто не в кращий бік. Однак ми з цим не згодні, бо ігри абсолютно по-різному сприймаються і кожна має свої переваги.
В Діабло критичним моментом, який визначатиме ваш білд – є ваші навички – від первинної до ульти, а також їх модифікації. Очок навичок у вас буде набагато більше 70-ти, особливо якщо ваш персонаж сезонний. Із цим добром ви достатньо легко сфокусуєтесь на 4 основних навичках вашого білда. Плюс буде ще пару допоміжних, в які ви майже не вкладатиметесь.
З позитивного – на нормальній складності ви спокійно можете пройти всю сюжетну кампанію, поекспериментувати з різними навичками і зібрати стартовий набір речей під бажаний вами білд персонажа. Тобто мова йде про максимально розслаблений режим, не вимогливий до ваших навичок гравця, але в той же час він включає всі ендгейм активності. За бажання ви можете і не переходити на вищі рівні складності. Але чим складніше – тим кращі нагороди і цікавіше грати.
Щодо парагону. Наразі обмеження вельми щедрі – ми можемо розкачати парагон до 300 рівня і обмежені 5-ма дошками. Цього здебільшого більш ніж достатньо для посилення вашого персонажа на обраному шляху. Гліфи на дошках парагона – це вишенька на торт, бо можуть кардинально посилити ваші навички. І більш того – ці гліфи можна покращувати до 150 рівня. А ось ці покращення принципово впливають на ефективність вашого персонажа. Особливо це відчутно на найвищих рівнях складності.
Розвиток екіпірування
З екіпіруванням все теж не так просто. Окрім вже звичної градації екіпірування на прості, магічні, рідкісні, легендарні і унікальні речі на ендгеймі існує категорія прадавніх (ancestral) речей, які мають збільшені характеристики. Окрім базових характеристик і рис, які ми можемо коригувати, речі мають унікальні аспекти, які ми також можемо змінювати. Тільки на легендарних речах, щоправда. Бо уніки – це уніки. Окремо є система загартовування, завдяки якій ми можемо надавати додаткові особливості речам, подекуди дуже важливі і значущі. Також крім цього реалізована механіка шедеврів (masterworking) завдяки якій ми ще на 25% можемо покращити всі характеристики.
Крім цього – як не згадати про горадричний куб. За допомогою цього багатофункціонального інструменту ми можемо як створювати легендарні та унікальні предмети екіпірування, так і покращувати їх. Але в цьому процесі присутній відчутний вплив всемогутнього рандому. Тож варто вчасно зупинитись.
Ігрові активності
Активності у грі є сенс розділити на сюжетні і ендгейм активності. Під сюжетними активностями ми розуміємо додаткові івенти, що йдуть окремо від сюжету чи сайд квестів. У нашому випадку це підземелля Жаху (Nightmare Dungeons), полювання на світових босів, Пекельна навала (Helltide), Дерево шепоту, крапля PvP а також ціла купа рандомних активностей на світовій мапі.
Ці активності звісно плавно переходять в ендгейм. Окремо крім них у грі існує ціла купа ендгейму, до якого ми доходимо після 70-го рівня і завершення сюжету. В них входять Лігва босів, Яма, Підземелля Кураста, Вежа артефактора, Пекельна орда (Infernal Hordes). Всі ці активності допомагають нам як покращити гліфи для дошок парагона (та ж Яма), так і отримати рідкісні предмети екіпірування.
Ідеальне поєднання цих активностей, на думку котиків – це стіл планування (War Table), що відкривається нам після завершення сюжетної кампанії. Він в рандомному порядку дозволяє змішувати ендгейм активності і більш того – модифікувати їх і покращувати. Те ж саме Дерево Шепоту стає не тільки більш цікавим для фарму через фінальні винагороди, але й може перетинатись з іншими ігровими активностями. В загальному це характерно для всіх ендгейм занять у грі і робить ризики з одного боку більшими, бо раптова поява того ж самого Дуріеля замість звичайного польового боса, або Андаріель – це ризик, але все одно добіса цікаво, різноманітно і в разі перемоги – вигідно.
Звісно ми якісь активності однозначно пропустили, як на приклад ту ж саму Вежу Артефактора. Але вони або доповнюють інші активності, або як у випадку з Вежею – знаходяться у Бета-тестуванні.
Різне
Взагалі котики є давніми фанатами Diablo і це впливає на наше сприйняття гри. Ми щиро любимо всю серію, а ремастер Diablo 2 і повернення в стилістиці і геймплеї Diablo 4 до витоків серії були невеличкими локальними святами нашої котячої команди.
Тим не менш цінова політика Blizzard і їх нав’язливе бажання видоїти з гравців гроші обурюють і не дають хвилям негативу влягтись.
В цьому плані погляд у бік конкурентів просто невідворотній. Саме тому ми і говоримо про три великих зла, з яких Diablo 4 – це той самий Діабло — Володар Жаху. Жаху за долю героїв Санктуарію і наш гаманець.
Історія
Доречі про історію героїв і сюжет. Ми свого часу робили лорні відео з розбором того, що взагалі коїться в Санктуарії, як з’явились ці райські кущі з присмаком вічного конфлікту, і як це все скотилось в постійний жах і кровопролиття між церквами-представниками сторін вічного конфлікту, первинним злом і ренегатами-янголами. В результаті на момент подій 4 частини гри, від населення Санктуарію залишилось відсотків 10. Ну це логічно – з подій на горі Арреат пройшло років 70, від масового винищення людей Малатаелем – 50, і ось ми тут – на порозі чергового винищення силами Ліліт і її батька – Мефісто.
Хоча не варто упереджено ставитись до ролі Ліліт як до невідворотнього і однозначного зла. Дочка Ненависті набагато складніший персонаж, ніж вам може здаватись. І ще раз можемо похвалити сценаристів Blizzard – після проходження Lord Of Hatred, ми повністю переосмислили роль головних персонажів. Ну і отримали уявлення про те, що буде далі. Спойлерити бажання немає, однак якщо хочете повний розбір наявного лора гри – пишіть в коментарях.
Графіка і звук
Навіть бажання порівнювати гру з Diablo3 з точки зору графіки і атмосфери немає. Бо четверта частина – це слідування кращим традиціям закладеним в Diablo 2 – вона реалістична, темна і добре передає відчуття повної безвиходді і що все котиться під три чорти. А використання в кат сценах нашого персонажа в кастомізованій броні і з кастомізованою зовнішністтю – це просто бомба з огляду на іммерсію.
Недоліки
Отут трохи складніше, бо якщо розглядати геймплейні моменти – фанати PoE 2 будуть розносити на драття весь геймплей від А до Я, називаючи його нудним, казуальним і навіть примітивним, а ендгейм активності однотипними і вкрай повторюваними.
Тим не менш Діабло має свою аудиторію, якій як раз до смаку існуючий формат геймплею, та і розробники прислухаються до побажань. Заради цікавості можна глянути наші відео часів релізу гри. Дуже багато за ці роки покращили.
На думку котиків найбільшою вадою гри є цінова політика студії. І ми про це не втомлюємось говорити.
Враження
Котики люблять всесвіт Санктуарію і саме тому ми відмовляємось ставити оцінку цій грі. Ми вкрай необ’єктивні тут, а тому права не маємо. Тим не менш послідовна політика відсутності української у грі мотає нерви не менше, ніж прайс на чергове доповнення. Тому просто майте це на увазі
Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Монтаж – Barkasi.
Обкладинка – ikornikor.
Підтримати нас матеріально можна тут:
https://base.monobank.ua/6fq9Ze467dhWyt
https://www.patreon.com/kotygamesua
