Уявляємо собі Європу одразу по завершенню Першої світової війни, але замість танків — крокуючі мехи, замість знайомих держав — нові фракції, а кожен конфлікт вирішується не лише зброєю, а й політичними інтригами. Саме такий вигляд має світ Iron Harvest — дизельпанкова стратегія від студії King Art Games, яка нещодавно ще й анонсувала власний проєкт у всесвіті Warhammer 40K. Тож із похмурими воєнними сетингами тут точно вміють працювати.
Iron Harvest переносить нас в альтернативну історію Європи, натхненну роботами художника Якуба Ружальського, добре знайомими фанатам настільної гри Scythe. Тут немає Німеччини, імперської росії чи Британської імперії — натомість маємо Поланію, Русвєт і Саксонію, кожна з яких бореться за вплив у світі, що так і не оговтався після великої війни. А з доповненням Operation Eagle до цієї боротьби долучається ще й Юсонія — місцевий аналог Сполучених Штатів.
Не зважаючи на всі ризики, котики вдягнули військову форму й пірнули у цей світ крокуючих мехів, альтернативної політики та війни, де кожен крок має значення.
Геймплей.
Гра представляє собою досить збалансовану стратегію в реальному часі. Якщо чесно, то якщо закрити очі на сетинг, то котики б віднесли гру до стратегій типу Company of Heroes або Warhammer 40,000: Dawn of War. Про що мова. Зрозуміло, що у вас є певний баланс між юнітами – тобто війська, які ефективні проти піхоти, війська, ефективні проти мехів, війська підтримки типу інженерів або медиків і так далі. Але окрім самого балансу військ велику роль грає використання місцевості і укриттів, а також атаки у фланги чи тил. Цим гра досить подібна до Company of Heroes. Наявність на карті ресурсних точок і точок перемоги, невеликого розміру бази і досить активні тактичні дії – це навіює вайби по Dawn of War. Зрозумійте нас правильно – ми в жодному разі не стверджуємо, що Iron Harvest це калька геймплейних механік. Ні, навпаки, гра достатньо самобутня, але типів стратегій у реальному часі досить багато, тому котики вирішили знайти більш-менш подібні проекти і провести певні паралелі. Але все ж таки перейдемо до подробиць.
У грі доступні 4 режими: сюжетна кампанія, завоювання світу, одиночні місії та мультиплеєрний режим. Сюжетна кампанія не лише дає нам розуміння основ гри, але й розповідає досить цікаву історію триндеця, який коїться у всесвіті Iron Harvest. Тут ми і ближче знайомимось з героями і негідниками, розуміємо мотивацію і взагалі, як цей весь капець почався і для чого його починали.
Завоювання світу – вельми цікавий режим, що пропонує нам відчути себе стратегом і на глобальній карті планувати завоювання як нічийних, так і територій противника. Чимось нагадує подібний режим Cossaks 2: Napoleonic Wars. По відчуттям – цьому режиму гри не вистачає глибини. Можливо якісь критичні ресурси, чи бафи для військ. Але наразі відчувається порожньою. Якщо ви грали в цей режим, поділіться вашими враженнями в коментарях.
Одиночні місії – тут все по класиці. Є мапи на 2, 4 та 6 гравців. Можливі різні налаштування ШІ противника, умов перемоги та умов гри як такої.
Мультиплеєр – це мультиплеєр. З можливістью як робити кастомні катки, так і з можливістю швидкої гри. Додатково є режим рангових боїв, так що змагальна складова в Iron Harvest однозначно присутня.
Нації і підрозділи
Як ми вже казали раніше, у грі присутні 4 нації, а саме Поланія, Русвєт, Саксонія і Юсонія. Зрозуміло, що ці всі нації збалансовані і в цілому мають схожий набір військ для реалізації вашого тактичного генію і рівних шансів на перемогу у кожної фракції. Однак, не можна сказати, що юніти різних націй – це одне й теж саме, просто в різних текстурних скінах. Розробники провели дійсно якісну і глибоку роботу, щоб кожна нація відчувалась іншою, гралась інакше, відкривала нові тактичні можливості. Це більше всього відчувається по механізованих юнітах – мехах і солдатах в екзоскелетах. Вони абсолютно відрізняються поміж фракціях. Важкі мехи русвєтов, більш мобільні полянці – це грає подекуди вирішальну роль у вашому підході до бойового і чисельного складу вашого підрозділу, а також на тактику, яку ви застосовуєте на шляху до перемоги.
Різне
Одразу скажемо – очікувати від гри чогось революційного в жанрі RTS (стратегії в реальному часі) однозначно не варто. Однак чого слід очікувати – так це якісної, пропрацьованої гри, яка гідно наслідує кращі традиції жанру. Більш того, якщо казати про сюжетну кампанію, то вона подана більш ніж на гідному рівні. З незрозумілого – котики авжеж розуміють, що це альтернативна історія і все таке інше, але чому у царського Русвєта комуністичні червоні зірки де тільки не бачиш – і на кокардах, і на техніці…. та і прапори біля царської резиденції щось підозріло схожі на сталінсько-ленінські ганчірки. Ну якось це випадає з логіки. Ми вже мовчимо про відсутність в якомусь вигляді України, хоча історично вона була більш ніж залучена в ці трагічні для нас події.
Історія
В цьому світі, після 1 світової війни, російська імперія не розпалась, Саксонія залишилась як мінімум при своїх, а постраждала Поланія, яку фактично розділили між собою Русвєт і Саксонія. Однак все і було б не так погано, лиш таємні організації не сплять, і революція також має здійснитись. Тільки цього разу не під проводом Леніна, а за керівництва Распутіна. Котики так і не зрозуміли логіку подій з цією революцією, однак в цілому русвєти показані досить типово до своїх реальних прототипів – жорстокі, зрадливі і підступні. Як болото не прикрашай – хоч зірочками, хоч триколорами, воно болотом і буде.
Так от, історія розбита на 4 взаємозв’язані кампанії за 3 основні нації, де основні діючі особи це Анна з Полані – майже як Анна д’Арк, її брат Янек і Ольга – за сторони Русвєту і принц Вільгельм з боку Саксонії. Ну і антагоністи в особі полковника Зубова і Распутіна. Все це завершується великою революцією в Русвєті. В цілому сама історія має вельми цікавий вигляд і непогану подачу. Грати з таким бекграундом однозначно приємно. І окрема 5 кампанія за Юсанію – додає нового виміру конфлікту і проводиться як побічна історія до подій основної гри.
Графіка і звук
Графічний і звуковий супровіди гри приємні. Ефекти від вибухів, середовище, що руйнується важкими мехами – і це все під відповідний гуркіт великих гармат, кулеметні черги і тупіт залізних чудовиськ. Круте поєднання. З іншого боку досить дивний вигляд має нативний режим озвучки, в якому персонажі кожної нації розмовляють на мові своєї протонації. Ну тобто Полонія – польською, Русвєт – гуснявою і так далі. Чому дивно – бо персонажі в роликах розмовляють різними мовами і одне одного розуміють. Це точно дуже нетипово.
Враження
Котики довгенько радились, але таки змогли дійти спільної думки щодо гри. В цілому – гра сподобалась пухнастим, бо не так вже й часто виходять достойні представника жанру РТС, тим більше такого штибу як Company of Heroes. Однак у гри є певні недоліки і кілька разів довелось зтикнусь і з багами, і полазити в інтернеті щодо того як реалізовувати певні елементи управління, що є однозначним мінусом. Тим не менш тверді 4 механізовані котики з 5 у гри є, а також рекомендація для поцінювачів жанру додати її до своєї бібліотеки.