4 мільйони переглядів в стім, тисячі продажів у перші дні та майже 12 тисяч нових вішлістів лише за 48 годин. І все це – українська інді-гра, фактично створена однією людиною, військовослужбовцем. Отаким був старт інді гри Fight Life: Vanguard.
Але разом із гравцями прийшов і суворий фідбек і змішані оцінки замість очікуваних переважно схвальних. Більшість проблем можна звести до одного формулювання: «добре, але недостатньо». І аудиторія Fight Life: Vanguard виявилася для розробника й видавця дещо несподіваною. Основну частину аудиторії склали досвідчені фанати покрокових тактик. І це важливо, бо такі гравці приходять у гру вже з певними очікуваннями. Гру проходять на харді, але комусь бракує сюжету, комусь прогресії, комусь зручнішого користувацького інтерфейсу.
І тут важливо, що розробник з видавцем Two Cakes Studio не залишили гру як є. За перший тиждень вони випустили чотири патчі. Останній патч, доречі, вийшов 14 серпня. Тож Vanguard зараз цікава саме як гра на етапі розвитку: питання не тільки в тому, якою вона вийшла, а й у тому, чи зможе розробник з видавцем перетворити цей хороший фундамент на щось більше.
І тут є один важливий момент, який варто знати про Fight Life: Vanguard. Коли у вересні 2025 року розробник Євген Бєлік (StarImpoulse) мобілізувався, гра була готова приблизно на 85%. Тож план дій змінився – треба було вже не зробити все, що хотілося, а довести вже існуючу гру до релізу.
Частину механік та ідей довелося відкласти. І тут зіграла роль не тільки нестача часу. За три роки розробки кодова база стала недостатньо гнучкою, тому додавання нових механік часто породжувало нові баги. В результаті деякі речі, які автор хотів реалізувати, просто довелося залишити на майбутнє.
І це, до речі, непогано пояснює головну претензію гравців до Vanguard — «гра хороша, але їй чогось не вистачає». Бо, схоже, частина того самого «чогось» просто не встигла потрапити у фінальну версію.
Окремо нашу повагу викликає те, що Fight Life: Vanguard не просто зробили, випустили і забули. Навпаки, це гра, яку буквально доводили до фінішу в дуже нетипових умовах. Давайте дивитись, що можна витиснути з гри зараз. Опускаємо забрало, розминаємо пальці, починаємо.
Геймплей.
Почнемо як завжди з геймплею.
Гру можна віднести до жанру покрокової тактичної гри в піксельному, вручну промальованому світі. Ми формуємо свою власну групу найманців, і гра нас абсолютно не обмежує в тому що це буде за група – хоч збалансований підрозділ, хоч загін чарівників, лучників або берсерків.
Порядок ходів ваших юнітів визначаєте виключно ви, тож і можливості провертати карколомні тактичні маневри у вас в наявності. Хоча щодо карколомності – то досить суперечливе питання через камерність гри.
А от екіпірування вашої банди найманців обмежене і не надає занадто широкого різноманіття. Тим не менш воно дійсно впливає на ефективність ваших юнітів. Бо якщо це +1 до сили атаки, то це відчувається суттєвим покращенням, а не просто цифрою в безмежних статах персонажа.
Основне покращення ваших персонажів відбувається через їх еволюцію і збільшення рівня. Знов таки, певна камерність, тобто невеликий масштаб гри, з одного боку підрізає крила вашого стратегічного генія, а з іншого – залишає всі принципові механізми для задоволення від гри.
Окремо нам сподобались неспішний і розмірений геймплей, а також різні налаштування складності.
Історія
Сюжет гри досить простенький. Все починається з того, що ми намагаємось вирішити проблему з вовками в околицях свого села. Але це швидко переростає до серйозного протистояння з могутнім некромантом і його найманцями. Головне, що брати безпосередню участь у розвитку подій цікаво.
Графіка, звук, локалізація
Як ми вже казали – гра в піксельному ізометричному стилі. Навіює спогади про старенькі тактичні стратегії, але знаєте, добрі такі спогади.
Звичайно ж українська локалізація є. Мови Пушкіна звичайно ж нема.
Враження
Котики кілька разів пробігли гру на різній складності, а теплі вайби ще залишаються. І це напевно найкраща оцінка для цього проєкта. Звісно ми рекомендуємо гру, бо, по-перше, вона нам сподобалась. А по-друге, тому що українських ігор має бути більше. Тим більше, якісних.
Автору Євгену Бєліку бажаємо бути зі щитом! Тримаємо пальчики, щоб більше ігор виходили з нашими видавцями. two cakes Studio в цьому плані себе дуже добре рекомендують.
😺Огляд – Бармакіт.
😺Голос – Бармакиця.
😺Монтаж – Barkasi.
😺Обкладинка – ikornikor.
💸 Підтримати нас матеріально можна тут:
https://base.monobank.ua/6fq9Ze467dhWyt
https://www.patreon.com/kotygamesua