Тема темного майбутнього людства є доволі популярною і часто розкривається в сюжетах творів постапокаліптичного жанру, як кінематографічних і книжкових, так і ігрових. І серед величезного різномаїття причин занепаду людства постійну популярність має зомбі апокаліпсис.
Причин самого зомбі-ленду – сила силенна: від чародійських ритуалів і божественого втручання до банального, або не дуже вірусу. Однак жанр має постійну популярність і підтримку.
Цього разу студія Bend Studio разом з Sony Interactive Entertainment пропонують нам пригоду в спустошеному зомбі-апокаліпсисом Орегоні, що в Сполучених Штатах. Джерелами натхнення для авторів були такі фільми як World War Z (2013 року) і The Walking Dead (телешоу з 2010 року), а також Sons of Anarchy (телешоу з 2008 по 2014 рік), що стосується байкерського руху. В результаті ми отримали гру, яка продалась накладом більш ніж в 7,3 мільйони копій, і вважається ледь не культовою, але не отримала продовження. Sony Interactive обгрунтовувала це низькими фінансовими показниками і вельми змішаними відгуками, які гра отримала на старті. Однак ми не є зацікавленою стороною в цій дискусії, тому вирішили виключно упевнитись в тому, чи варта гра вашого часу. Для цього котики витерли пил зі свого байка, одягнули давно занедбану бандану і вирушили в Орегон для боротьби з Фріками і монстрами в людській подобі.
Геймплей.
Офіційно гру відносять до жанру екшен-ендвенчер, однак вона не сильно вибивається навіть з жанру екшен-RPG. Взагалі ми дуже полюблямо змішані жанри – піди вже зрозумій, це ще пригода, чи вже RPG)). Але це аж ніяк не головне. Набагато більш істостні ігрові механіки, що закладені в ігровий процес, що ми наразі і розкриватимемо.
Наш протагоніст Дікен Сент-Джон є по-перше ветераном Афганської кампанії у складі американського контингенту, по-друге ідейним байкером мотоклубу Mongrels, тобто дворняги. Це значить, що зі зброєю він поводиться вельми вправно, а засіб пересування у нього – сталевий кінь, тобто байк.
Напевно розробники хотіли, щоб наш байк був центровою механікою гри, однак окрім як для переміщень по локаціям він не використовується. Так на нього є багато покращень, що і збільшують його швидкість, об’єм паливного баку, тощо. Тим не менш на виконання абсолютної більшості задач він не впливає, і в самому геймплеї відіграє більш декоративну, а не реальну роль. Бо з нього навіть бандеросмузі в орду фриків не кинеш, а перестрілки – то виключно між мотоциклістами, або якогось вовка відігнати. Хоча визнаємо – на байку ганяти стильно. Хоч і дорого, бо бензину жере – наче М113 по лісосмузі.
Доречі про наших ворогів. Якщо ви думаєте, що зомбі, або по-тутешньому, фріки – це ваш найбільший головний біль – то одразу не радимо вам перебувати в ілюзіях. Місцеві мародери, що полюбляють натягати дріт на дорогах і влаштовувати засідки – не менша загроза вашому життю і добробуту. А лідерів різних осередків виживших, аж ніяк не назвеш доброчесними і добропорядними людьми. Один схиблений на теорії змови і ледь не світового уряду, інша побудувала свій маленький і затишний ГУЛАГ, тобто трудовий табір… та і взагалі багато в цьому новому Орегоні цікавих і яскравих особистостей.
Окремо про фріків. На початку гри нам зустрічатимуться лише звичайнісінькі рядові зомбаки, яких досить просто вбити, та і в принципі вони страшні не самі по собі, а нашим обмеженим боєкомплектом і вміннями їх вбивати. Однак потім серед них починають з’являтись усілякі мутовані альбіноси з спротивом до фізичної шкоди, співочі фріки-баньші, що своїм криком збирають орди навколо себе, стероїдні качки. які залюбки не тільки вас рватимуть, а й всіх фріків навколо себе. Ну ще декілька цікавих екземплярів, які ви самі маєте для себе відкрити. Якщо коротко – стає все краще і краще.
Мапа
Мапа гри відносно невелика для опен-ворлд проєктів і складає близько 10 кв. кілометрів. Під час сюжетного проходження вона поділена на північну і південну частину, між якими ми не можемо зовсім вільно пересуватись. Це стане доступно тільки після завершення сюжетої лінії.
На мапі є точки інтересу у вигляді таборів мародерів і подібного лайна, покинутих блок-постів НЕРО – урядової організації яка відповідала за карантинні заходи, та великих таборів умовних фракцій. Між цими точками ми можемо робити швидке переміщення. І не треба вертіти носа, що типу це неправильно і не круто. Котикам далеко не завжди хотілось спостерігати краєвиди навколо, відстрілюватись від вовків і мутованих собак, а також ремонтувати мотоцикл після чергової засідки мародерів.
Окрім вищезгаданих точкок інтересу, поєднаних з швидким переходом, існує достобіса цікавих відміток, як то гнізда фриків, орди фриків, заправочні станції, на яких ще й досі є пальне (через 2 з гаком роки… дуже реалістично (сарказм)) і інші цікаві і не дуже дрібниці.
Зброя.
Все набагато цікавіше зі зброєю. Нашому персонажу доступні 4 категорії зброї.
Зброя ближнього бою, як то наш ніж, який завжди гострий і не ламається, і всякого роду бити, сокири і будь-які наші модифікації подібних речей. Ось вони як раз ламаються достатньо швидко. Але їх порозкидано достатньо багато, та і відремонтувати створену власними руками зброю можна. Хоч і дорожче по ресурсам, ніж свій байк.
Основна зброя, до якої входять автомати, пістолети-кулемети та всілякого роду гвинтівки і дробовики. Великий вибір, абсолютно різні характеристики і, відповідно, методи застосування. Можуть бути покращені збільшенням магазину, а зайві набої у справі виживання в умовах зомбі апокаліпсису абсолютно не зайві. Більш того, патрони з інших видів основної зброї аж ніяк не підходять до вашої. Тому коли противник поливає вас вогнем, але сама зброя відрізняється – ми вас вітаємо, але боєзапас від противника ви не поповните. Наче і реалістично, але указання калібрів патронів взагалі немає. Як і їх характеристик. Просто загальне – патрони для автомата. Тільки чогось патрони для АК в такому випадку, не підходять до патронів AR – гвинтівок. Ну тобто є моменти, де розробники наче і робили все логічно, але реалізацію не довели до пуття.
Додаткова зброя представлена у грі різноманітними пістолетами та подібному їм. Ситуація абсолютно подібна до основної зброї – ті ж покращення, і ті ж питання з боєкомплектом.
Особлива зброя. Оце дійсно прикольна тема. Тут нам на вибір доступне високоточне озброєння для знищення поодиноких, а часом і не дуже, ворогів – від смертоносного і абсолютно безшумного арбалету до снайперської гвинтівки 50-го калібру, що пробиває кількох ворогів одним пострілом. Котикам особливо подобалось брати цю монструозну гвинтівку і знущатись над ордами фріків з дальності, з якої ці орди нас не помічали, а просто вмирали.
На основну зброю, як і взагалі на всю вогнепальну зброю, можна поставити глушник. Ми, звісно все розуміємо, однак в реальності глушник не перестає працювати після одного магазину. Навіть після двох.
Розвиток персонажа
Дікен Сен Джонс має 2 паралельні гілки розвитку – родна стосується досвіду і умінь, а інша стосується його характеристик, таких як здоров’я, витривалість або концентрація. Однак давайте трохи докладніше. Спочатку швиденько – про те як збільшити свої характеристики. Тут просто – йдемо по міткам, що залишили по собі працівники НЕРО – блокпости, маячки біля місць досліджень, і збираємо загадкову сироватку, яка відчутно додає нам здоров’я, витривалості, або часу концентрації.
З навичками теж просто, але трохи довше. За виконання завдань і вбивство противників наш персонаж отримує досвід і, відповідно, підвищує свій рівень. Кожен раз, коли ми підвищуємо рівень, наш герой отримує очки навичок, які ми можемо витратити в одній з трьох категорій – Ближній бій, Стрілецький бій і Виживання. Кожна категорія відповідає своїй назві і містить навички які однозначно допомагають нашому персонажу ефективно виживати в новому і небезпечному світі.
Різне
Про цю гру можна достатньо багато написати саме в цій категорії. Бо і прообразом мотоклубу Mongrels був мотоклуб Mongols – один з найвідоміших мотоклубів по-за законом, і певні відсилки до армійського життя із його особливостям, і повне нерозуміння котиками принципів ранжування зброї у грі.
Про зброю подив викликає повне нерозуміння щодо співставлення зброї, боєприпасу до неї і заявлених ігрових характеристик. Ну типу РКД кращий за сучасний піхотний кулемет M45. Дуже сумнівно. Як і те, що автомат Томпсона або ППШ більш ефективний за сучасні AR системи. При тому, що в багатьох моментах розробники як раз тяжіють до певного ступеню реалізму. На жаль зі зброєю повний різнобій.
Інший цікавий факт, засновники клубу Mongols були ветеранами війни у В’єтнамі і, відповідно ієрархія і стосунки були ближчими до армійських. Що майже повністю перетекло в ігровий клуб Mongrels. В цьому плані постійні відсилки до приналежності до клубу нагадують згадування до приналежності до певного військового підрозділу. Хоча сам персонаж як раз таки військове минуле і не полюбляє згадувати.
Також достатньо цікавим фактом є те, що первинно розробники планували дати нам можливість приймати рішення, які мали б наслідки на фінальному етапі гри. Однак вже під фінал розробки відмовились від цього через проблеми реалізації такого рішення.
Історія
Історія починається зі знайомства з нашим протагоністом під час все більш розширюючугося зомбі-апокаліпсису в дному з міст Орегона. Разом зі своїм другом і дружиною, вони шукають як врятуватись з цього пекла, тим більше, що його дружина, Сара поранена. Дік знайшов можливість посадити її на гелікоптер, але через брак місць залишився разом з Бухарем, своїм другом. Через два роки, вони мало того, що вижили, але виконують різноманітні завдання, в тому числі пов’язані з торгівлею людьми. Тож важко їх назвати іконами доброчесності. Дік впевнений, що Сара загинула в одному з таборів НЕРО під час нашестя орди фріків, тому активно планує податись на північ. Однак не так сталося, як гадалося, і Бухар отримує серйозне поранення, а Дік, під час порятунку друга, дізнається, що є можливість, що Сара й досі жива. В її пошуках він запускає цілий ланцюжок подій, що однозначно вплинуть на долю всіх таборів в Орегоні, і навіть за його межами. А чи жива вона, чи це тільки примара надії – то треба дивитись. Однак однозначно для того, щоб це дізнатись потрібно достатньо так побігати.
Графіка і звук
Котики в курсі, що для гри вийшов ремастер в 2025, однак не зовсім зрозуміли його необхідність, бо виключно за нашими відчуттями і спостереженнями, оригінальна версія гри в деяких моментах має кращий вигляд, ніж ремастер. А от звуковий супровід трохи кращий як раз в ремастері. Точніше не так – він якісніший, як ніби то рафінований. Однак оригінальна гра все одно має крутезний вигляд, навіть незважаючи на 6-річну вік (на момент написання огляду звісно).
Недоліки
Ну окрім деяких моментів зі зброєю, які важко віднести до недоліків, є цілий ряд моментів, за які свого часу хейтили і асасинів і аватар, і той же фаркрай і взагалі цілу низку ігор з відкритим світом. А саме – репетативність активностей. Зачистки селищ/блокпостів/форпостів/твердинь/контрольних точок, винищення банд, збір ресурсів,вирізання противника. Звісно можна сказати, що це все інше, але будемо чесними – ці механіки як з’явились, так і осіли в геймплеї багатьох ігор. Більш того – вони там і залишаться. Питання тільки в тому – наскільки цікаво ця репетативність буде подана. В даному випадку – після перших кількох орд фріків, кількох блокпостів НЕРО і кількох таборів мародерів, було вже не цікаво робити це раз за разом. Бо фактично схема перемоги над ордами та і взагалі всіма противниками вельми одноманітна і типова. Але це не робить гру поганою і нецікавою.
Враження
І отут після певного негативу, ми переходимо до доброго. Котикам гра точно сподобалась. Сюжет компенсує репетативність механік – він тут цікавий, з неочікуваними поворотами, напругою і непогано пропрацьованими персонажами. За рахунок цього ігрові механіки виходять більше на задній план, а проживання гри з персонажем починає грати першу роль. Тим більше у гри є українізітор, який ми винесли окремим посиланням. В цілому котики легко готові поставити грі 4,5 котики з 5 і однозначно рекомендувати її як за сюжет так і за ті самі ігрові механіки, які для котиків хоч і не здались занадто цікавими, але роблять ігровий процес приємним і дозволяють максимально поринути у світ гри.
Українізатор Days Gone: https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3138414304
Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Монтаж – Barkasi.
Обкладинка – ikornikor.
Підтримати нас матеріально можна тут: https://www.patreon.com/kotygamesua
