Code Vein – Dark Souls для фанатів аніме та JRPG. Огляд першої гри.

За роки розвитку JRPG, більшість гравців звикла до певних критеріїв цього жанру, як то геймплейні механіки, візуал та стилістика. Однак якщо ми візьмемо еталонний візуал JRPG, накрутимо туди геймплей Dark Souls і добряче перемішаємо це з сюжетом, побудованим на класичному постапокаліптичному аніме? І дрібку історій про вампірів ще додати.

 Code Vein. Фасад постапокаліпсису, візуал аніме, стиль брутальної готики і безнадії… Але наскільки тут присутня власна мітологія і чи існує самобутня бойова система? Давайте розбиратись.

Геймплей.

Незважаючи на те, що до гри достатньо міцно пристало прізвисько “аніме Dark Souls”, бойову систему гра запозичила швидше у класики темного хардкор RPG, однак адаптувала під нові ідеї, і вийшло більш ніж достойно. Так, використання ухилення і парирування відіграє архіважливу роль, а ваша витривалість постійно закінчуватиметься у найнезручніший момент. Однак у вас в розпорядженні будуть комбо і здібності, які тут називають Дари.

Для того, щоб розібратись, що це за дари і що з ними робити, потрібно трохи поринути в іншу унікальну ігрову механіку, а саме в Код Крові (Blood Codes). Це фактично замінник звичних нам ігрових архетипів персонажа. Кожен такий Код містить в собі певну кількість Дарів, а саме активних і пасивних здібностей, притаманних конкретному архетипу. Звісно ж, жоден архетип не має повністю відкритих здібностей, і саме вам належить це зробити. Однак тут криється перший важливий момент – кожен дар можна не тільки засвоїти, але щей повністю опанувати. І це нам дозволяє його використовувати з іншими архетипами. А пасивні Дари будуть діяти взагалі незалежно від того, яким архетипом ми граємо. Це дає неабияку гнучність в реалізації власного білда персонажа. Більш того, не всі білди доступні нам одразу – здебільшого вони будуть відкриватись по ходу проходження сюжету і взаємодії з NPC. 

Додатково зазаначимо, що відкриття нових дарів, ба навіть цілих архетипів, пов’язано з пошуком кристалів з відлунням спогадів. Гра просто змушує нас поринати в ці спогади і насильно згодовує як інливідуальні історії наших супутників, так і історію світу в цілому. Це цікаво, але не коли хочеш швиденько повідкривати накопичені важкою працею спогади, щоб отримати нові Дари. 

Другий принципово важливий момент, який вирізняє геймплей гри поміж інших соулз-лайків, це можливість майже миттєво змінити клас персонажу, тобто активувати інший код. І, відповідно, замінити зброю і обладунки. Це дає можливість підібрати ключ до кожного супротивника, та додає варіативність у виборі тактики винищення Загублених. В додаток до зміни Коду Крові, вам допомагатиме безпосередньо розвиток самого персонажу, а також покращення зброї і обладунку. 

Розвиток персонажа

Напевно потрібно одразу зробити маленьку таку ремарку – ключову роль в ефективності вашого персонажу в бою визначатимуть ваші руки і Код Крові, який ви використовуєте. Звісно, підвищення рівня впливатиме на ваше здоров’я, витривалість і шкоду, яку ви робите противнику, однак не настільки критично, як би того хотілось. Це скоріше, як приємний бонус.

Зброя і обладунки.

Почнемо напевно саме з обладунків. Незважаючи на достатньо велику різноманітність, їх можна розділити на кілька класів, що відповідають стилям гри – для бійців ближнього бою, дальнього бою і підтримки. Чому так? Бо обладунок, як тип вашого екіпірування має залежність своєї ефективності від ваших стартових характеристик. Так-так, тих самих, що визначаються Кодом Крові. Звісно є відносно універсальні обладунки, але ніщо не заборонить вам носити з собою кілька комплектів, і перевдягати їх при зміні Коду. Покращувати обладунки можна за допомогою матеріалів Королеви – заліза, сталі. Також з речами можна провести певну транформацію – надати їм якихось додаткових характеристик в залежності від використовуваного елементу. Ці транформації обладунків (а також зброї) дозволяють зробити ще більш тонкі налаштування вашого персонажа для майбутніх викликів.

Щодо зброї – то ситуація достатньо близька до обладунків щодо покращення. А от по самій зброї – незважаючи, що існує всього 5 типів – одноручні мечі, дворучні мечі, алебарди, молоти та байонети (точніше рушниці з байонетами), ефективність зброї залежить від того, які характеристики і наскільки сильно мультиплікуються. Ну і від ваги зброї, бо вона впливає на швидкість ударів і, відповідно, анімацій для вашого персонажа. Тобто фактично потрібно мати свій набір зброї на кожен Код крові, що ви використовуєте. І періодично оновлювати цю зброю, якщо вам трапляється щось краще.

Де ж все це щастя брати?  Перший і простіший варіант – купити у торговця. Але також є варіант зібрати з мобів або знайти в скринях, що порозкидані по мапі. 

Історія

Події гри розгортаються в похмурому і геть незрозумілому постапокаліптичному світі. Наш персонаж приходить у свідомість не маючи жодних спогадів про те, ким він є, або ким він був. Звісно з часом ми дізнаємось, що для Ревенантів, а ми є саме ревенантом, це нормально. Створені в результаті нелюдських експериментів над людьми, Ревенанти – вічні ідеальні солдати, які постійно відроджуються після смерті . Однак є і певні недоліки цього процесу – по перше далеко не всі пережили транформацію в ревенантів, а по-друге, щоб не втратити контроль над собою, Ревенантам потрібно пити людську кров, або вживати її замінник, відомий як кривавий бісер. Якщо ж цього не робити – то це пряма дорога до перетворення свідомих і ефективних солдатів на кровожерливих покручів, що втратили не тільки людяність, але й будь-який розум.

Наш персонаж дізнається, що все це щастя сталось в результаті катастрофи, яка призвела до того, що залишки Ревенантів опинились в зруйнованому місті навколо якого височить В’язниця Туманів – непрохідний бар’єр, який відділяє місто від зовнішнього світу. Однак чому наш персонаж особливий, що саме спричинило появу В’язниці туманів, і чому пересохли джерела, які давали Кривавий Бісер… котики думають, що на ці питання варто відповідати вже впродовж самої гри і розкривати секрети сюжету поступово.

Різне

Скажімо чесно, котики не були готові, що цей “аніме Dark Souls” буде настільки соулз. Неочікуваний рівень складності, і, на жаль, мізерні пояснення щодо геймплейних механік, бо у котиків туторіал просто не захотів коректно працювати (вибачайте, у нас все ж таки лапки). Тим не менш під час гри, і сюжетних вставок згадались цікаві досить закручені сюжетно аніме типу Blue Gender або King of Thorns а з ними ще ціла купа проєктів, в яких добре показується, що фінальний бій може бути взагалі не за те, за що починались пригоди, а контекст подій просто перевернутий з ніг на голову. З одного боку це цікаво, а з іншого – достатньо клішейно для аніме проєктів, і тому внутрішньо очікуєш вже саме такого розитку. В даному разі з “вампірами” з елементами готичного стилю і декорований постапокаліпсисом. Хоча останнє – теж вже кліше.

Графіка і звук

Графічно гра виконана в анімешній стилістиці, яка є нормою для JRPG проєктів. Однак тема запустіння і розрухи достатньо добре висвітлена практично на кожній локації. Жодного натяку на можливе відродження. Сказали апокаліпсис – значить він в усьому. Це однозначно створює потрібний настрій, однак все ж таки не вистачає хоч якихось проблисків надії на відродження, але то вже побажання. Стилістика витримана відмінно. Як і звуковий супровід. Щось бурмотять Загублені, та і наші супутника не вагаючись підкидають кілька реплік. І це все плавно сплітається з фоновими звуками і звуками битви в єдине приємне полотно. Як і фонова музика боїв.

Недоліки

Недоліки відчуваються і в бойовій системі – певна вторинність деяких механік, так і в сюжетній складовій. І якщо з бойовими механіками це не так принципово, то із сюжетом складніше, бо в певний момент стає банально нудно. Бо за рахунок достатньо високого рівня складності, ти займаєшся не збором сюжету, а спробами дійти до наступного фрагменту важливої інформації. І далеко не завжди він відповідає на хоч якісь питання про те, що тут коїться. Така собі динаміка, якщо коротко. Додатково – відсутність романтичних стосунків. Тобто подарунки є, а стосунків немає. Якось нерівноправно. Фактично NPC це або помічники, які можуть з тобою бігати, або просто крамниця на ніжках. Котикам хотілось би більшого.

Враження

Ну от, накритикували, фактів не привели… Ну якщо розбирати факти, то огляди будуть на півгодини-годину, а ми не хочемо витрачати ваш час на такі аж докладні розбори, хібащо у вас буде бажання подивитись розбір сюжету, або хиб якоїсь конкретної гри. А щодо Code Vein, то незважаючи на вельми високу складність, гра сподобалась, затягує своїм геймплеєм і карколомними поворотами сюжету. Навіть якщо щось подібне ми вже бачили. В цілому ставимо грі 4 котики ревенанта з 5 і очікуємо на скоріший вихід другої частини гри, яка вже в розробці.

Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Монтаж – Barkasi.
Обкладинка – ikornikor.

Підтримати нас матеріально можна тут: https://www.patreon.com/kotygamesua

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *