Коли кажуть про горор гру, то уява малює щось на кшталт Silent Hill чи Dead Space. І навряд чи ви подумаєте про стратегію-горор. Таке поєднання навіть викличе у вас здивування. Повірте, котики і самі не очікували, що тактична стратегія по всесвіту Aliens може бути настільки… емоційно напруженою, настільки захоплюючою і атмосферною. Однак ми ще не дійшли до висновків і бажаємо показати вам картину в цілому.
І саме тому котики без особливого бажання, але з напруженими нервами(!), натягнули на себе спорядження колоніальних морпіхів і вирушили вирішувати свої та й не тільки свої проблеми на планеті Літ (Lethe).
Геймплей.
Гра представляє собою тактичну стратегію в реальному часі з використанням механіки активної паузи (Real-Time with Pause). Тут ми із підрозділом з чотирьох морпіхів в своєму підпорядкуванні вирішуємо різноманітні завдання в захоплених Чужими локаціях. Нам щастить, тому із самого початку ми стикаємось лишень з невеликою ступінню зараження. Однак з кожним днем воно розповзається по всій планеті все більше і більше, а це значить, що ксеноморфів буде більше, і особини все більш витривалими, агресивними і смертоносними.
Однак у нас не вийде постійно посилати в бій виключно досвідчених бійців. Після кожної вилазки наші браві вояки втомлюються, травмуються та і в цілому потребують навіть деякої психологічної реабілітації. На це все щастя потрібні ресурси і час. І час тут грає однозначно не на вашу користь.
Розвиток персонажів.
Звісно ми можемо певним чином впливати на те, як бійці будуть сприймати події і, головне з якими наслідками вони повертатимуться на базу. Вся справа в тому, що за виконання завдань наші десантники отримують досвід і, відповідно, підвищують свій рівень. З кожним підвищенням рівня ми можемо обрати одну з рис для нашого бійця, яка допомагатиме йому успішно виконувати завдання. Це актуально для кожного рівня персонажу. Додатково на третьому рівні ми можемо визначити одну зі спеціалізацій для нашого бійця: кулеметник, снайпер, сержант, технік-хакер, медик. Причому одну з 5 ви не зможете обрати. На 3 рівні кожному бійцю буде можливість обрати тільки одну з 2 спеціалізацій, до яких він має хист. За якими ознаками – то велике питання, причому ще й неочевидне. Однак система цікава.
Також з ростом рівня нашим бійцям стане доступна більш смертоносна зброя, як основна, так і допоміжна. Звісно якщо ви зробите відповідні покращення в майстерні. В якій майстерні? Так от доповідаємо.
База операцій.
Наша база операцій – це зореліт колоніальних морпіхів USS Otago, який пережив не найкраще в своєму житті зіткнення з ракетами орбітальних платформ і жорстке призмелення на поверхню Літ (Lethe). Незважаючи на значні втрати в особовому складі і командуванні, зореліт все ще можна відновити і паралельно з тим використовувати і як прихисток, і як наземну базу операцій. Будувати у грі ми нічого не зможемо, окрім як досліджувати зразки чи відновлювати виробництво тієї чи іншої зброї.
Функціонал кожного відсіку буде доповнено впродовж розвитку сюжетної кампанії. Тим не менш для виконання завдань нам доступні:
- біолабораторії, в яких ми можемо досліджувати ксенотехнології;
- медичне крило, де проходять фізичну і психологічну реабілітацію наші бійці після виконання завдань;
- казарми, де ми можемо покращувати навички наших бійців і тренувати їх;
- майстерня, яка відповідає за виготовлення нового озброєння;
- капітанський місток – такий собі мозковий центр нашої діяльності, де ми приймаємо стратегічні рішення щодо подальшого перебігу подій.
Бойова система.
Перед тим, як наш підрозділ відправиться на виконання задачі, ми його готуємо – від складу тих чотирьох нещасних професіоналів, яких ви плануєте максимально можливо заганяти і прокачувати, до додаткового обладнання і розходників, як то аптечки або автоматичні турелі.
Одразу з принципового тактичного моменту. Наші піхотинці не залишаться одні без підтримки. Їх супроводжуватиме бронетранспортер, який фактично є зоною евакуації для тих, хто пережив нашестя страшних ксеноморфів, так і точкою евакуації для нашої команди. Приємним довіском до цього броньованого звіра є ефективна гармата, яка має просто безкінечний боєзапас. Однак не все так яскраво в цьому аспекті, як хотілось би. Цей бронетранспортер не може вільно пересуватись в будь-яку потрібну нам точку. На мапі є кілька локацій, між якими він може як пересуватись сам, так і перевозити наших піхотинців. В повнісінькій безпеці.
Щодо дій наших піхотинців. Одразу зазначимо, що бачити ви будете рівно те, що можуть теоретично побачити ваші піхотинці, або екіпаж бронетранспортера. Для ідентифікацї противників використовуються як портативні так і стаціонарні датчики руху. Стаціонарні датчики можуть розставляти ваші піхотинці і саме завдяки ним, розуміти, де причаїлись почвари – чи то біологічні, чи то моральні.
Може виникнути питання – а навіщо взагалі ті датчики руху – штурмувати так штурмувати. За Вейленд-Ютані, Штати Америки і Елен Ріплі! Але є ось який момент, який розробники заклали в механіки. Як тільки ви почнете бадьоре винищення ксеноморфів у відкритому бою, чужі, в свою чергу, відкриють полювання на ваш залізний загін. Причому чим більше ви будете у відкритому боєзіткненні, тим більш інтенсивним стане полювання на вас. Включно з появою Преторіанців чужих або декого ще більш неприємного. Більш того, під час полювання на ваших піхотинців, у тих буде постійно зростати рівень стресу. Коли рівень стресу перейде межу в 100%, ващі бійці будуть отримувати дебафи, та ба більше, на виході можуть заробити собі негативні риси. Звісно з рівнем стресу можна боротись – мед препаратами, відпочинком в кімнатах з завареними дверима або утримувати бійців від стресу сталевим авторитетом вашого сержанта.
Тож цими механіками, а також за допомогою вельми обмежених ресурсів, гра як би натякає нам на те, що діяти бажано скритно. Для цього потрібно розраховувати шляхи руху противників, використовувати глушники на снайперських гвинтівках, або використовувати укриття для переховування від противника. І однозначно не поспішати і продумувати кожен свій крок.
Щодо особливих умінь ваших бійців. Ми вже згадували про уміння вашого сержанта зі сталевими…. сталевим авторитетом. Однак слід розділити уміння на загальні, залежні від екіпірування і класові. Загальні уміння – це накшталт виставлення детектору руху. Можуть робити всі незалежно від класу, або екіпірування. Серед таких умінь – заварювати або відкривати заварені двері, лікувати сюзників, виставляти автоматичні турелі. В залежності від екіпірування ви можете вести снайперський вогонь або закидувати ворогам під ноги гранати з підствольника. А классові уміння – це як раз злам закодованих дверей, використання авторитету або виставляння смартгана (це кулемет такий) в якості турелі. Всі ці моменти не тільки допомагають вашим бійцям пережити чергову вилазку до ксеноморфів, але й більш ефективно виконувати поставлені задачі.
Різне. Як стратгія стала горором
Як ми вже розповідали в попередньому розділі, гра більше заточена як раз на скритне проходження, з мінімальним привертанням уваги всіляких почвар. Тому ваш невеликий підрозділ, у якого рівень стресу зашкалює майже від кожного звуку, темні приміщення, в яких без світла ліхтаря ніяк не обійтись і постійні сигнатури на датчиках руху… Це настільки напружує, що котики перестали сприймати гру як стратегію, а перекваліфікували її в горор. І у випадку з цим всесвітом – це достобіса правильно, бо сама по собі франшиза Чужі як раз таки і є горором, а аж ніяким не екшеном, чи епічною пригодою. За рахунок обмеженої видимості, недостатнього освітлення і звукового супроводу, вдається досягти відчуття присутності, напруги і максимальної імерсії. Коментарі бійців і спілкування по рації зі штабом – це окремий вімір фану. Так, все заскриптовано, але настільки атмосферно, що важко передати.
Однак є і певні негативні моменти. Час грає не на нашому боці, і є ресурсом вкрай обмеженим. З одного боку – це непогана механіка – зробити глобально, щоб ми могли здійснювати одну висадку на день і кожен день збільшувати ступінь зараженості планети. З іншого – хотілось би бачити, що наші зачистки включно із вбивстом королев, хоч якось знижують, або хоча б утримують розповсюдження зараження. Хоча по ходу кампанії у нас з’являються набагато більш серйозні проблеми ніж ксеноморфи.
Історія
З якогось боку історія дещо клішейна для всесвіту Чужого. Особливо перегукується з естетикою фільму Чужі 1986 року режисера Джеймса Кемерона. У нас є морпіхи, колонія, ксеноморфи та відчуття тотальної безнадії.
Подібний рецепт був застосований і до побудови сюжету в Aliens Dark Descent. Починається все на орбітальній станції. Наша головна героїня – заступниця адміністратора станції Піонер Маеко Хейз, помічає деякі невідповідності в налагодженому робочому механізмі станції, а точніше у вантажному відсіку. В результаті перевірки виявилось, що на станцію завезли бридких ксеноморфів, люди довкола вмирають, або стають матеріалом для розмноження почвар, а сама Хейз намагається не допустити втечі підозрілого шатлу зі смертельним вантажем. Долаючи страх, вона активує протокол Цербер, в результаті якого автоматичні орбітальні турелі знищують не тільки транспортне судно, але й атакують армійський космічний човен USS Otago. Тим не менш, це аж ніяк не вирішило проблем з ксеноморфами на борту станції. Хейз дивом рятується за допомогою команди піхотинців, що прилетіли уточнити, які проблеми є на станції. Рятується, як це не дивно, на підбитий Отаго. Після жорсткого приземлення зореліт вже не літає, купа людей загинула, а зв’язку з колоніями на поверхні як такого і немає. Під керівництвом сержанта Харпера і заступниці адміністратора Хейз ми починаємо досліджувати, що сталось з колоніями, які вже були на планеті. І картина м’яко кажучи не з приємних. Більш того, додаткова детективна лінійка буде вести нас до того, хто відправив на станцію Піонер смертельний вантаж, і вас вельми здивує те, що ви дізнаєтесь. Хоча з часом ксеноморфи стануть далеко не головною вашою проблемою, повірте нам.
Більше спойлерити не будемо, бо як це не дивно, сюжет затягує і є більш ніж цікавим.
Графіка і звук
Гра виконана в реалістичному стилі, який стилістично і візуально спирається на перші фільми франшизи. І фактично кінематографічні прийоми, які тоді чудово працювали для створення напруженої атмосфери, відмінно спрацювали і зараз у тактичній стратегії! Все від дизайну локацій і кольорових схем до звукового супроводу і фонових звуків. Серед котиків є фанати всесвіту, тож ми авторитетно кажемо, що все так, як мало б бути.
Недоліки
Як фанати цього всесвіту, ми оцінили, наскільки якісно тут реалізовані ключові моменти. Втім, у гри є і свої мінуси. Перше – це поодинокі, але все ж таки застрягання в текстурах. Так, не ваших піхотинців, але подекуди ксеноморфів чи то вашого дрона-помічника. В цілому це не руйнує позитивний досвід гри, чи іммерсію, але ми мали відмітити цей факт.
Концептуальний недолік – неможливість зробити підрозділ з 5 бійців, що по класиці було б більш правильно, та і тоді можна було б зробити повноцінний різносторонній підрозділ зі своїм сержантом і медиком. Ми розуміємо, що муки вибору – це частина стратегічного мислення, однак в розрізі побудови підрозділу це має трохи нелогічний вигляд.
На жаль у грі є тільки сюжетна кампанія і за рахунок цього вельми обмежена реіграбельність. Було б добре, якщо б була можливість відіграти ще або окремі сценарії, або ж мати можливості відкритого дослідження колоній з безпосереднім впливом на темпи зараження. Ну можливо і буде щось таке в майбутніх проєктах по всесвіту. Сподіваємось.
Враження
Котикам однозначно сподобалась гра. І як атмосферно і стилістично точне відтворення улюбленого всесвіту, і як новий неочікуваний досвід горор-стратегій. З легкістю ставимо грі 4,5 котики-морпіхи з 5 і рекомендуємо поцінювачам тактичних стратегій. Тим більше, що і гра свіженька (2023 року) і знижки на неї періодично дуже смачні. А от українізатор ми на цю гру, на жаль, не знайшли. Якщо вам трапиться – дайте знати про це в коментарях – будемо вдячні!
Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Монтаж – Barkasi.
Обкладинка – ikornikor.
Підтримати нас матеріально можна тут: https://www.patreon.com/kotygamesua