Якщо зайшла мова про ігри в жанрі РПГ, то одразу у нас в голові складається образ обраного – героя в сяючих, або не дуже обладунках, від якого залежить доля якщо не світу, то вже точно всесвіту. В цілому нічого поганого в такій подачі немає, але гармонійно вписати такого персонажа у наявний всесвіт далеко не кожна студія може, та і не кожний всесвіт має логічний і гармонійний вигляд. Ну якщо коротко – не всі вміють в гарну історію, а не натягнути сову на глобус.
Але Mass Effect це зовсім інша історія. Ціла трилогія виділяється не лише логічністю і пропрацюванням всесвіту, а й тим як нелініймо можуть розвиватися стосунки з партнерами і однопартійцями, а ще показує наслідки ваших дій. Довготривалі наслідки. Котики не один раз проходили трилогію, обираючи різну стать Шепарда, різні класи та навіть різний бекграунд; робили йому чи їй перінг з абсолютно різними партнерами і навіть вийшли на всі можливі у грі фінали. І при цьому гра досі захоплює, викликає емоції і скоріше сприймається як якісне кіно де ми більше спостерігач, ніж активний учасник.
Геймплей.
Скажімо одразу – гра не є чистою РПГ, а скоріше шутером від третьої особи з елементами РПГ і добре пропрацьованим сторітелінгом. Якщо вже вдаватись в подробиці, то досить помітний технічний розрив між першою частиною франшизи і фінальною, третьою. Причому не тількии на рівні виконання, але на рівні рафінованості геймплейних рішень і повному переходу до більш активного геймплею.
Більш того, якщо ви помітете певну схожість між Mass Effect 1 і Star Wars: Knights of the Old Republic – то вам абсолютно не здається. Причина цього – Casey Hudson, який був проджект директором обох ігор, і, відповідно, переніс в Mass Effect певні напрацювання зі свого попереднього проекту. Саме тому періодично навіть в 3-й частині Mass Effect є вайби Лицарів старої Республіки.
Однак повернемось до геймплейних моментів. Як ми казали раніше, вони дещо відрізняються впродовж 3 частин, як, наприклад, наявність різного типу обладунків. В першій частині по 3 типи обладунків – важкі, середні і легкі для більшості рас, які у нас можуть бути в групі. А вже в 2-й частині, як і в 3-й – це вже виключно косметичне питання. Зміни по зброї – трохи більш відчутні і принципові. Якщо в першій частині зброя мала невичерпний боєзапас, тільки перегрівалась, то в 2-й і 3-й частинах ми вже починаємо активні пошуки де б набрати боєприпасів. Та і тягати з собою всю зброю вже не вийде – є ліміт ваги, яку може з собою брати персонаж, та і кожна зброя вже щось, та і важить.
Так само менш помітно, але достатньо відчутно для тих, хто грав за нестандартний білд Шепарда – зміни в навичках біотиків і техніків. І тут зміни більш відчутні між 2 і 3-ю частинами.
Сказати, що всі ці зміни ускладнюють ігровий процес – ні. Тим більше, що ввідна частина є в кожній частині гри, де нам демонструють основні геймплейні моменти.
Доречі, ми майже забули про основний геймплейний момент який дійсно покращили вже саме в Legendary Edition. Це стосується перенесення персонажу з частини в частину. По факту у вас є 2 варіанти – або проходити гру з самого початку, з 1 частини і поступово відкривати для себе цей дивовижний світ Масс Еффекту і пізнавати його разом зі своєю командою як Гаррус, Талі, Еш, Кайден, Рекс та Ліара і зустрічати нових її членів впродовж вашої пригоди. Ну або перейти до частини, яку ви вважаєте достойною своєї уваги і замістити весь комплекс стосунків невеличким коміксом, в якому висвітлений основний сюжет попередніх частин. Якщо ви не знайомі з цим всесвітом – наполегливо радимо вам обрати першу опцію. Тим більше, що візуально гра має не такий вже і поганий вигляд. Ну хібащо в першій частині персонажі очі витріщають трохи…. дивно. А так все вельми пристойно.
Зброя
Доречі про зброю як таку. Впродовж 3 частин самі типи зброї не особливо змінились – все так само ми маємо пістолет, дробовик, снайперську гвинтівку і штурмову гвинтівку. І лишень в певний момент нам додали таку екзотичну річ як пістолет-кулемет. Ефективність володіння зброєю прямо залежить від її характеристик а також чи ви спеціалізуєтесь на даному виді зброї. Бо якщо так, то ви зможете покращити це при підвищенні рівня.
Розвиток персонажа
Щодо розвитку персонажа – то тут як в старих добрих РПГ – досвід за вбивства, досвід за квести, досвід за знахідки. А от далі трохи цікавіше – Ми можемо вручну підвищувати не тільки свій рівень, але й рівень наших супутників. Або ж ні і дати їм розвиватись по задуму розробників. Тут ми можемо сказати лишень одне – збалансована паті просто робить дива. Найпростіше з Шепардом – солдатом. Беремо в паті механіка і біотика – і вуаля. Паті збалансоване. Нашому Шепарду-чоловіку особливо подобалась компанія Талі і Ліари. А от Шепард – жінка була більш неупередженою в підборі партнерів для ефективної команди.
Доречі, у грі взаємини з персонажами відіграють важливу роль. І ми б вам радили перебувати в добрих стосунках з усіма – бо хто його знає, хто завтра вам прикриватиме спину.
Різне
Ну якщо чесно ми наразі розказали тільки основні геймплейні моменти. Але в Мас Ефект є ще купа цікавих тем, в які можна зануритись. Це наше наземне бойове судно МАКО, яке також еволюціонувало з першої частини і використовувалось як для дослідження, так і для активної боротьби з вороже налаштованими біологічними і синтетичними організмами. Космічні подорожі і дослідження на нашій Нормандії. Наслідки нашого спілкування з різноманітними представниками галактичних рас та підготовки до тих чи інших подій. Відомо, що є 3 основні фінали гри (один з яких виявився канонічним), однак до них ще ціла купа варіацій, які зачіпають цілі народи. І це все – плоди геймплейної взаємодії гравця в особі Шепарда, з цим неймовірним світом майбутнього.
Історія
Якщо чесно, цей розділ буде абсолютно неполіткоректиним, тож готуйтесь. Починається все з того, що люди знайшли базу даних великої цивілізації минулого – Протейців, і, за допомогою цих знань, увірвались в тусовку галактичного масштабу. Зрозуміло, що такого маневру не зрозуміла жодна з рас, і розв’язалась нічогенька така собі війна. Однак в результаті все устаканилось, і галактична рада почала розгляд людства, як одного з кандидатів на пост ще одного радника. Ну прям як наміри України вступити в галактичний Євросоюз. Звісно зі своїми Орбаном і Фіцо на підтанцьовці. Однак в процесі достатньо простої і секретної місії, яка мала б довести що людство вартує того, а наш командор Шепард – гідний стати одним зі Спектрів – особистістю з необмеженими ресурсами і правами, що виконує виключно задачі галактичної ради, інший спектр Сарен ламає весь перформанс і каже, що ми типу самі винуваті. Ну типу як космічний кацап. А точніше, як ми дізнались пізніше – кацапська маріонетка. Бо справжні кацапи цього світу – це Женці, які запрограмовані раз на 50000 років стирати будь-яке біологічне життя, що досягло певного технологічного рівня. Як Протеанців до цього.
Ну може комусь і не сподобається наша своєрідна трактовка подій гри, але у нас є і контужені котики, і от саме вони кажуть, що напад Женців на Землю у 3-й частині – це як вторгнення кацапів у 22-му – боляче, криваво, і, головне, кожна галактична нація почала робити вигляд, що типу Землі і так гаплик, а у нас тут теж свої проблеми. За 2-3 дні Земля паде. Все по класиці. Звісно ж Шепард – в кращих традиціях впертості, починає те, що і робилось до цього протягом всього часу нашого знайомтсва з цим персонажем – відстоювати інтереси Землі і порятунок світу.
Взагалі, якщо брати сюжет гри, його подачу і розвиток, гра більше сприймається як кіно, як космоопера, де є все – кохання, зрада, катастрофи, самопожертва і ще багато-багато іншого. До персонажів не просто прив’язуєшся… ними починаєш жити. І це настільки відчувається, що гра досі має вельми активне і чисельне ком’юніті, яке наразі активізувалось в очікуванні продовження історії нашого бравого Командера. А це продовження вже анонсували і попередньо планують випустити наприкінці 2026 року. На нашу думку, ми побачимо її не раніше кінця 2027 року)
Графіка і звук
Зрозуміло, що ремастер – це здебільшого просто підтягування графіки до рівня, щоб очі не виїдало, та і щоб сама гра запускалась на новому залізі. В цілому найбільш відчутні покращення в графічному плані у Mass Effect 1, і це очікувано. В інших частинах покращення помітні, але вони вже не такі критичні. Грати у гру можна. І якщо на початку сильно звертаєш увагу на дещо застарілу графіку, то як тільки втягнешся в сюжет – це не має жодного значення… хіба що очі…..як раз таки в першій частині трилогії. Навіщо вони так… витріщаються…..
Звуковий супровід просто суперський. Особливо музичний супровід. Тим більше, що впродовж 2 та 3-ї частини в голові постійно грає Reignite, яку переклала чарівна Eileen та I Was Lost Without You.
Недоліки
Давайте будемо чесними – у грі можна знайти багацько недоліків, бо по-перше – вся трилогія вже достатньо стара, а це значить, що геймплейні механіки здебільшого також застарілі. По-друге, сам формат левел дизайну з того часу однозначно здійснив ривок вперед, тому і тут можуть бути відчутні мінусі. Як і в поведінці ШІ членів вашої паті і противників. Якщо ви грали, напищіть, а що сподобалось чи не сподобалось у грі саме вам?
Враження
Напевно цього разу котики обійдуться без оцінки. Бо як можна дати оцінку грі, до якої ставишся як до враження, спогадів, майже як до старого друга, якого завжди радий бачити і з яким ти пережив щось неймовірне. Неймовірну ПРИГОДУ, до якої просто не можеш бути беземоційним. Єдине, що котики можуть – так це рекомендувати цю гру тим, хто пройшов повз. А старим друзям, для кого ця гра значить більше, ніж черговий ігровий всесвіт – може час знов навідатись до Гарруса, Талі, Ліари та інших?
Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Обкладинка – ikornikor.
Підтримати нас матеріально можна тут:https://www.patreon.com/kotygamesua
