Хмари накрили донедавна квітучий Вестерос. Закінчується довге врожайне літо, і з ним і вельми недовга епоха миру. З півночі насувається зима, Вільний народ під проводом Манса і жах, від якого вони тікають – білі ходоки.
І це вже аж ніяк не казки на ніч, в сувора дійсність, з якою стикаються бійці останнього бастіону людства – Стіни. Але нічна варта ослаблена, після Червоного весілля і нашестя Грейджоїв, на Півночі розбрат і диктатура Болтонів, а південніше традиційно займаються інтригами і боротьбою за владу. Все по класиці занепаду імперій. І в цій царині інтриг, зради і підступностей нашому персонажу доведеться захищати своє родинне ім’я, хоч і прізвисько його за північними звичаями Сноу. Яка ж вона Королівська дорога в жорстокій грі престолів? Для відповіді на це питання котики приміряли на себе не притаманну для котячих вовчу шкуру, щоб почуватись максимально місцевими і в чомусь наївними жителями Півночі.
Геймплей. Не очікуйте від гри ММО, хоча вона і потребує підключення до інтернету. Фактично це – одиночна сюжетна RPG з елементами кооперативу. Основну роль грають, відповідно сюжет і бойова система, до яких домішується достатня кількість побічних активностей і банального фарму. Бої динамічні, особливо з сильними ворогами, система прогресії персонажа і екіпірування достатньо плавна, щоб не викликати постійного нав’язливого відчуття штучного гальмування розвитку, хоча він є. І до цього маємо вельми пристойний сюжет, який непогано вплетений в події екранізації. Однак давайте трохи докладніше.
Вибір персонажу.
Так, у грі достатньо жорстка класова система з прив’язкою більшості предметів екіпірування до обраного класу. Тим не менш кожен клас є вельми комфортним для і унікальним по динаміці. Від важкого варвароподібного найманця до легкої і спритної асасинки – кожен з 3 доступних наразі класів має свої особливості. І вони капець як сильно відчуваються під час боїв. Лицар, який може вести свій танець мечів від парирування, і асасинка , якій однозначно потрібно ухилятися – це вже два різних стилі, а додамо ще сюди довжину зброї, швидкість атак та багато чого іншого – і виходить, що схема розвитку наче і схожа, а от результат кардинально відрізняється. Загалом прообразом кожного класу був як певний архетип загальний для RPG в цілому, так і архетип притаманний саме світу Гри Престолів. Наприклад клас Лицар – це архетип збалансованого персонажа, який може непогано грати роль як танка, так і дамаг ділера, а прообразом для нього стали як лицарі Семи королівств, так і Нічна варта. Асасин, або ж вбивця, відповідає своєму загальному архетипу, однак основне натхнення було отримано від концепції Асасинів Безлицої Людини, ну і певною мірою Ар’ї Старк (це я від себе додав). Найманець гарно вписується в архетип варвара своєю дворучною сокирою, а у всесвіті Гри – певною мірою репрезентує архетип Вільного народу і Дотракійців.
Щодо редактору персонажа – не сказати, що вау яка глибока кастомізація, але цілком пристойний функціонал і різномаїття. Є можливість обрати стать кожного класу і це більш-менш навіть вписується в історію всесвіту. А от вибрати зріст чи статуру – оце вже ні. Ці параметри як раз таки прив’язані до класу вашого персонажу.
Гра, між тим, лояльно ставиться до декількох персонажів на акаунт. Ваша робота над розширенням інвентаря, покращенням маєтку буде доступна для всіх персонажів аккаунту. І це ми ще не сказали про їздових тварин, як то вовк, кінь чи олень, артефакти або ж біжутерію, які також доступні всім персонажам на акаунті, ба більше, вони можуть ділити ці речі між собою і користуватись ними одночасно. Більш того, це впливає на бойовий потенціал персонажа.
Бойова система.
Так і тягне сказати, що з часів Dark Souls нічого не змінилось) Але це не так. Та і порівнювати з темними душами – то виключно жарт від автора. Бойова система гри являє собою певний мікс активного і жвавого екшена з комбінаціями ударів, аналоги яких ми зустрічали аж у The Witcher, коли Геральт реально міг замутити крутезну комбуху покриваючи ворога легкими і сильними ударами з правильним таймінгом. В Грі Престолів цю концепцію трохи спростили, але залишили послідовності сильних і слабких ударів, які переростають в примітне таке комбо.
Всього в арсеналі наших персонажів, окрім далекобійної атаки, парирування і окремих навичок, є 4 комбо різної довжини і складності, які можуть бути перервані противником в будь-який момент. Як і більш прості ваші атаки.Тому перекати, відскоки, ухилення і парирування – невід’ємний атрибут будь-якого бою, а уж тим паче з рівним, або більш сильним супротивником.
ШІ противника достатньо якісний і не дає сумувати. Ворог постійно реалізує свою чисельну перевагу, далекобійні атаки і свої навички. Скільки разів котики отримували спис в спину від поплічників того самого лучника, якого взяли в приорітет пошвидше забити. За рахунок цього бої вийшли жвавими, цікавими і далеко не завжди потрібно лізти в натовп злих культистів чи дезертирів. Подекуди набагато більш ефективно попрацювати в стелс режимі.
Екіпірування
У грі існує декілька типів екіпірування, які безпосередньо впливають на бойову ефективність (у грі це називається Momentum). Перше і найбільш очевидне – це зброя і обладунки персонажа. Великого сенсу розділяти ці поняття у Грі престолів немає, бо фактично фони структуровані за однією схемою: є 6 рівнів (тайрів) речей і 5 типів рідкісності – від простого сірого до легендарного – золотого. Тут все по класиці – чим вищий рівень речі і чим вища у неї рідкісність – тим ця річ має кращі основні і додаткові характеристики. Також зброю і обладунки можна виготовити і покращити у коваля. І в цілому є сенс це робити. Вся зброя і обладунки діляться на сети, тобто набори речей. Кожен з них дає свої особливі переваги, якщо його одягнути. А ще кожен набір можна окремо досліджувати і отримувати за це додаткові бонуси та характеристики.
Другий важливий аспект – це біжутерія, тобто намисто, кільця і сережки. Всього 5 речей. Парні кільця і сережки, і окремо намисто. Біжутерія не має тайру, як броня чи зброя, але розрізняється по рідкісності і типам ефектів, що залежать від дорогоцінного каміння в ній. А от покращення біжутерії відрізняється від покращення обладунків і зброї. Ми можемо підвищувати рівень біжутерії подібно до рівня персонажу, за рахунок невикористовуваної біжутерії. Це нам дозволяє відчутно збільшити характеристики предметів і подекуди відчутно покращити наш бойовий потенціал. Біжутерію ми також можемо самостійно виробляти у ювеліра. Хоча ми і не можемо сказати, що це так дешево.
А найсмачніше ми залишили на останок. Артефакти. Поділяються на активні і пасивні, мають типи рідкісності і… їх потрібно відновлювати. З артефактами все дещо складніше, ніж з іншими предметами екіпірування. По-перше одночасно персонаж може носити 1 активний і 1 пасивний артефакт. Активні артефакти максимальну користь приносять під час своєї активації, хоч і маюсь пасивні ефекти також. Пасивні артефакти – їх ефект діє постійно. Складно? Е, ні… поїхали далі. Є як мінімум 4 типи артефактів – Історичний, Релігія, Казковий і Насліддя. І для кожного з цих типів – свій матеріал для відновлення, ну або покращення, якщо так зручніше. У кожного артефакта є своя шкала міцності. При відновленні артефактів їх міцність знижується. Але це не біда, бо є інструменти для відновлення міцності. Не заплутались ще? Зі складним вже наче завершили. Артефакти ще можна покращити, очистити. Це додає їм додаткових достатньо серйозних характеристик.
Окрім того, що артефакти самі по собі збільшують характеристики нашого персонажа, унікальні та легендарні артефакти вже має сенс підбирати під стиль гри того чи іншого персонажа, бо найбільша користь з них буде в сполученні з активними навичками персонажа. Наприклад артефакт Темна Сестра (Dark Siste) найбільш ефективно використовувати з навичками Лицаря, бо вона дає додаткові ефекти ворогам, що горять, а лицар як раз таки непогано запалює (якщо є мем чи щось таке з диско – було б прикольно).
Також маємо сказати, що артефакти, які не використовуються вами, також впливають на загальні характеристики персонажу.
Останні, і найбільш просте – Емблеми Домів. У грі реалізовані Дошки, на яких ми можемо розподілити Емблеми Домів Вестеросу. Окрім того, що кожна зібрана емблема дає нашому персонажу пасивний бонус, так і зібрані на дошці в певному сполученні – вони дадуть нам ще більші бонуси. І це поширюється на всіх ваших персонажів. Емблеми існують трьох рівнів якості – від незвичайних, до унікальних. Наразі представлені емблеми тільки невеликої кількості великих домів і далеко не всі васальні доми. Є припущення, що з розвитком гри і відкриттям нових територій, кількість Емблем буде збільшуватись.
Розвиток персонажа
По розвитку персонажа наче нічого занадто складного котикам знайти не вдалось. Стандартна рівнева система. З кожним рівнем характеристики персонажа трошки покращуються. Дерево розвитку персонажа однакове для всіх класів.
Також окремо маємо Активні і Базові навички персонажа. Активні – це як раз таки ті супер удари або “магія” яка замість мани, якої у всесвіті Вестеросу немає. І вони використовують гнів персонажу. Базові ж навички – це як раз і є наші комбо, спеціальні атаки і атаки в русі. Окремі комбо можна покращувати на свій смак – як від додавання ефекту горіння чи збільшення шкоди від отрути при ударі так і банально до того, щоб противник ваше комбо відбити або парирувати не міг. А от перервати – залюбки.
Щодо набору рівня персонажем – це досить не просте заняття. Банальний фарм мобів тут вам не допоможе. А от виконання квестів, зачистка локацій, вбивство босів чи легендарних тварюк – це вже інша справа. Це і цікаво, і корисно.
Хоча будемо чесними, у грі роль першої скрипки грає аж ніяк не рівень, а той самий Momentum, тобто бойова потужність вашого персонажа.
Різне
Але це ще далеко не все. У нас у грі є власне поселення, з якого ми відправляємо експедиції в руїни за артефактами, можемо виготовляти всілякі цікаві ресурси, торгувати, наймати робітників, кувати зброю і обладунки, а також виробляти біжутерію для нашого персонажа. Зрозуміло, що поселення потребує розвитку, і відповідно до цього самого розвитку, ми поступово отримуємо доступ до більш прикольних і корисних функцій нашої батьківщини.
Окрім цього у нас є вельми цікаві побічні активності – експедиція за стіну та кротові нори (в оригіналі Wormholes). Експедиція – це режим гри, де ми беремо участь в послідовній зачистці локацій нашим персонажем, зі збором поліпшень наших здібностей і умінь. За завершення кожного циклу ми отримуємо цінні призи і токени експедицій, які можемо вигідно для себе обміняти. Кротові нори – це трохи інший режим, в якому ми на невеличкій арені повинні перемогти противника і виконати поставлені обмеження. Чим більше умов буде виконано – тим краща винагорода. Але якщо ви щось не змогли зробити з першого разу – то не біда. Завжди можна спробувати ще і добрати незібране пізніше.
Додамо до цих активностей ще й світового боса – одного з драконів Дейнеріс Полум’янародженої – Дрогона. Хоча це не зовсім відповідає всесвіту, бо на момент розгортання подій Дрогон був меншим і на іншому континенті. Але це дрібниці. Сама по собі активність зайнятна. Окрім світового босу є боси підземель. Не такі маштабні і величні як дракон, однак теж цікаві. Всі активності з босами розраховані на мультиплеєр. І якщо Дрогон – світовий бос, і паті з 12 гравців підбирається, як нам здалось, абсолютно рандомно, то підземелля розраховані на паті з 4 гравців, і попередньо групу можна створити самостійно. Наразі це всі групові активності і моменти, в яких ти розумієш, що граєш не в однокористувацьку гру. Ми не беремо в розрахунок сезони і всілякі рейтинги гравців)
Історія
Як ми казали на початку, події гри розгортаються вже після сумнозвісного Червоного весілля. Саме на ньому загинули обидва брати нашого персонажу, і ми залишились єдиним можливим спадкоємцем нашого роду Тайрів. При тому, що взагалі-то ми Сноу, тобто позашлюбна дитина нашого в минулому славетного батька.
На троні сидить Томен Баратеон, Перший свого імені, а править незмінна Серсея. На півночі несеться диктатура Болтонів, а культисти з відміткою, дуже схожою на послідовників Великого Горобця (The High Sparrow), що згодом непогано прижився при Серсеї в столиці, підкорюють розум жителів півдня. Та і мейстери щось каламутять незрозуміле.
Що варто сказати, сюжет достатньо цікавий, традиційний для книг і шоу і розповідає абсолютно нову історію, яка однозначно змусить подивитись інакше на вже відомі вам події. Єдине що – швидко пройти гру не вийде, бо і сюжет вельми довгий, та і розвиток персонажа, необхідний для повного проходження доступного наразі сюжету, не такий вже і швидкий. Котики витратили близько 50 годин на гру і розуміємо, що знаходимось ще тільки на мід-геймі. Тож з нетерпінням чекаємо нових неочікуваних поворотів і історій.
Графіка і звук
Одразу зрозуміло, що гра оптимізовувалась. Причому оптимізовувалась сильно. В графічному сенсі. Тим не менш вона має гарний і атмосферний вигляд. Сказати, що якісь елементи окремо дратують – не можна. Навіть навпаки, певні вайби часів The Witcher 3 однозначно відчутні, і це приємно. Звуковий супровід загалом не напружує, в залежності від обставин доречно змінюється, а фонові звуки занурюють в атмосферу, яку намагається передати гра. Що вже казати за звуки боїв з людьми і чудовиськами… вони класні).
Недоліки
Незважаючи на цілу низку приємних вражень, у грі і недоліків достатньо. Починаючи від ряду графічних артефактів, лагання анімацій, респавну в інших персонажах і такого подібного до механік утримання розвитку персонажу. Так, ми розуміємо, що швидкий розвиток персонажу стримує кожна гра, той же відьмак, де у відкритому світі піти можна майже всюди, але там, де рівень не відповідає – отримати по писку, а не винагороду. Тут ці моменти регулюються показником Monentum, а от швидко підняти його вже на мідгеймі стає важкувато. Після позначки в 50 тисяч починаєш розуміти, що доведеться позайматись і побічними завданнями, і походити активно в данжі, і покрафтити. Причому вже досить цілеспрямовано. Але ці актвиності теж не можна робити безкінечно. Бо кожен день видається 1 жетон на данжі, світового боса і побічні активності типу експедицій. Так воно накопичується до семи, але ж і результат цих дій не є гарантованим. Ну і обмеження на інші активності, типу вирізання таборів ворога – для отримання бажаної винагороди там теж доведеться витратитись очками активності, а у них також є свій денний ліміт і вельми повільне відновлення. Тим не менш, для котиків-задротиків, що пройшли довгий шлях в Black Desert – це не проблема. А от для сторонніх гравців – не факт.
Ще дратує велика кількість однакових облич NPC, однак ми це проходили в багатьох інших іграх, тож неприємно, але не критично..
Враження
Що не є недоліком – це можливість отримати більшість цікавого контенту і гарних нарядів без грошових вливань, що приємно. Та і взагалі котикам гра в цілому зайшла, тим більше, що вона безкоштовна. Тому можемо сказати, однозначно так в бік спробувати і пограти, та і оцінка в повновісні 3,5 котики з Нічної Варти з 5 – це непогано, і то занизили, бо української локалізації немає, як би нам того не хотілось. А значить і вам, як гравцям буде некомфортно.
Ми вибачаємось, що десь щось упустили, але це все ж таки не гайд) Якщо ви вже грали – скажіть нам свої враження в коментарях. А якщо вас цікавлять гайди по грі – то обов’язково напишіть про це.