Не раз у котиків було бажання під час сесії в улюблені стратегії в особливо гарячі моменти перенестись на поле бою і на власному прикладі показати тупенькому юніту як треба батьківщину захищати… ну або зло викорінювати… ну або геноцид розповсюджувати… не так вже й важливий контекст окремих ігрових сюжетів. Ну просто показати, що ось як треба. Ось вам комп’ютерні мізки, як людина може в шутер на стратегічному полі. Та і окрім цього, подекуди було цікаво насолодитись масштабом виробничих потужностей окремо взятої бази, де кується наша перемога
Так само часто, як було бажання під час забігу в цікавий шутер накрутити реально епічних декорацій – ось тобі танкові клини, а от реактивна артилерія розматує все навкруги. А он зараз бомбардувальники рознесуть вузол оборони і тоді підемо в прорив. При чому ти сам готовий це все організувати.
Нам здається, що Silica, проект в ранньому доступі від достатньо відомої Bohemia Interactive (привіт Arma3), максимально близько підійшов до якісної реалізації концепції гібридного жанру між стратегією і шутером. Однак не будемо забігати сильно наперед, і розкладемо все по поличках, бо нас очікує пустельна планета з великими жуками, пісчаними черв’яками і протиборчими людськими фракціями.
Геймплей.
Достатньо непросто буде цей розділ описувати, однак. Почнемо напевно з режимів гри.
Сценарії. Як собі придумали котики – це такий непоганий заділ на сюжетну кампанію разом з навчанням. Частково і те і інше присутнє. Підтримує до 4 гравців онлайн, однак вельми непогано працює і соло. За великого рахунку нічим особливо не відрізняється від подібних режимів в шутерах і стратегіях.
Стратегія. Режим, який по класиці стратегій називають протистояння. Маємо кількох ворогів на мапі, найчастіше дуже великій мапі, і можливість грати до 12 гравців включно. Або соло. Підтримує як режим командира – тут ви будете відчувати себе саме командиром, але з можливістю в потрібний момент застрибнути в шкуру солдата, так і режим безпосереднього бійця на полі бою. В другому режимі ви не можете вибрати опцію повернення до командрського крісла. Наша мета – знищити базу противника. На вибір – лінійка технологічних покращень, купа юнітів, будівництво споруд і, звісно, збір ресурсів. Стратегія ШІ наразі достатньо проста – він вишукує розвідпідрозділами вашу базу і починає заспамлювати безкінечним потоком різноманітних юнітів. Як би то примітивно не звучало – достатньо дієва стратегія. При чому не завжди зрозуміло, звідки у ШІ такі великі фінансові ресурси. Напевно чіт-коди працюють. При цьому можливості вибрати налаштування складності немає. Тому не важливо чи складно вам, чи навпаки легко – альтернативи відсутні, в усякому випадку на момент написання огляду.
Облога. Вельми цікавий режим, де одна сторона ультимативно захищає укріплений форт, а інша – намагається знищити всі визначені інфраструктурні об’єкти. В цьому режимі абсолютно не потрібно заморочуватись фінансовою складовою. Гроші отримуються як періодично, так і в процесі знищення техніки ворога. Достатньо цікаво грати як в режимі шутера, так і в режимі стратегії. Однак є кілька але. Необмеженість ресурсів як штурмової групи, так і захисників максимально нівелює стратегічний сенс сесії. Ми приходимо до по суті того ж самого – вічний потік з двох сторін. Для шутера – цікаво, вогонь. Для стратегії – вже велике питання.
Пісочниця. Це те саме творче місце, де ви зможете створювати свої власні кампанії для гри з друзями. Сценарії, особливі умови, ресурси – все у вашому розпорядженні. Творіть цікаве і використовуйте можливості.
Арена. Повністю хаотична битва всіх проти всіх на будь-якій техніці в режимі шутера. Там повний хаос. Можете грати як з друзями, так і додавати до 50 ботів.
І ці всі режими можуть відіграватись, як ми вже казали, як в соло, так і в мультиплеєрі.
Тепер давайте перейдемо до механік саме по жанрам. Які тут переходять одне в одне. Система управління різна і, треба сказати гра це достатньо чітко розрізняє. Тож погнали по черзі.
Стратегія. Так, котики розуміють, що цей жанр тут не основний, однак він просто шалено цікавий саме через баланс. А баланс робили в наближенні до шутеру. Це однозначно додає стратегії глибини, всім доступним юнітам тактичної гнучкості, а вам – можливості комбінувати найпотаємніші стратегії перемоги і поразки. Окрім цього режим стратегії включає в себе можливість напряму управляти вашими юнітами в режимі шутеру. Скільки разів котики не пробували прискорити етап розвитку в стратегічному режимі – у них це виходило так-сяк, тому різко нарощувати наступальні спроможності не виходило. Але перехід оборона – контратака – це достатньо дієва стратегія, лишень для людських фракцій. На жуках так зробити не вийде, на жаль. Ідеологія фрацій (по суті їх тут дві наразі) абсолютно різна, що тішить. І якщо люди – це такий собі мікс дому Харконенів або Атрідів з Дюни (ну дуже нагадує) і зоряного десанту, то Жуки – це недозерги зі старкрафту з домішками того ж самого зоряного десанту. В усякому разі у котиків склались саме такі асоціації.
Шутер, або ж стрілялка. З одного боку – тут поєднані кращі традиції аркадних шутерів – хочеш бігай ніжками, хочеш залазь в броню і запалюй, ну або спалюй. Ну або літай. Це про людей здебільшого. Причому реалізовано класно, щоб управляти транспортом – його треба наздогнати і в нього сісти. У жуків простіше – ти просто переносиш свідомість в нового юніта. Тому розповідь здебільшого про людей. Піхоти є п’ять класів, і вони достатньо унікальні. Однак є кілька моментів, на які потрібно звертати увагу. Зброя у вас в руках тільки одна. Тобто якщо ви взяли гранатомет – то будетет бігати з ним до смерті, або до моменту, поки не зміните клас. І безкінечний боєзапас. Це радше приємно, ніж навпаки, однак для шутерів це не зовсім характерна риса.
Історія
Зрозуміло, що про який сюжет може йти мова у гри в ранньому доступі, та й ще заточену на мережеві баталії. Однак все ж таки певну преамбулу розробники ввели. Сіліка – це кристал, що утворюється на цій планеті і людям він конче потрібен. Але місцева фауна не сильно цьому рада, бо тварюки вони виключно територіальні, а тому протистоять будь-яким зазіханням на свою домівку. Що добре зроблено – ми можемо відчути себе як завойовниками, так і місцевими аборигенами в хітинових обладунках. Доречі поява другої протиборчої фрації людей жодним чином не пояснюється. Та і жуки терироріальні війни вести чомусь не можуть.
Графіка і звук
Гра має достатньо приємний вигляд. Відчувається, що вона не відполірована, подекуди зустрічаються текстури невисокої якості. Однак має достатньо приємний вигляд. Звуковий супровід зроблений на четвірочку – ненав’язливий і помірно якісний.
Недоліки
А оцей от розділ напевно буде достатньо об’ємним. Почнемо напевно з головного – ми усвідомлюємо, що це гра у ранньому доступі і, судячи з постів розробників з оновленнями, робота над грою проводиться шалена. Тому в цьому розділі буде не стільки критика, скільки підкреслення зон для виправлень, або покращень. Ну і для вашої уваги це однозначно буде не зайвим.
Режим стратегії. Незважаючи на те, що котикам він сподобався, є багато але. Перше – це прямолінійний ШІ, причому як противника, так і своїх юнітів. Здебільшого налаштування ШІ юнітів включають в себе програмування різноманітних ситуації – проактивність в бойових зіткненнях і маневруванні, використання обхідних шляхів, використання якихось бойових формацій. Наразі такого у грі немає. І взагалі пересування ваших військ і військ противника може нагадувати такий собі локомотивчик з вагончиками. Якщо перший юніт в щось уткнеться – загальмовується вся колона і НІХТО не робить спроби об’їхати. Всі просто стоять. Мікроменеджмент – зараз просто Альфа і Омега, але не гарантія успіху. Здебільшого вся складність гри проти ШІ зводиться до того, що він раніше встигає випустити більшу кількість бойових юнітів, ніж ти. В партіях проти людей це доволі критично, бо Жуки – це недозерги. Наступне. За свої війська немає можливості налаштувати поведінку юнітів. Чи буде юніт атакувати противника, чи буде стояти на місці, чи буде патрулювати. Такого наразі просто не існує. За замовчанням ви поставили свій юніт – він там і стоятиме і стрілятиме у ворога. Для піхоти немає можливості задати позицію стрільби – стоячи, сидячі, лежачі. Хоча тут піхота періодично присідає сама. Авіація. Котики не раз стикнулись з проблемою, коли після ручного управління авіацією (в режимі шутера) або після видачі наказу про атаку, ваші юніти більше не реагують на команди в стратегічному режимі. Єдиний варіант їх використовувати – самостійно сідати за штурвал. Ще з мінусів – немає юнітів підтримки – медиків, саперів, ремонтників. От просто немає. Може введуть пізніше. А поки що підбита техніка залишається такою до своєї смерті.
Грунт. З одного боку все класно – пісок, скелі, бархани, каміння. Різний грунт, різна поведінка транспорту. Однак це повна лажа, як тільки доходить до керування транспортом. Вас підкидатиме на рівних чи гладких поверхнях і ви перевертатиметесь майже на рівному місці. Тож не без сюрпризів.
Режим шутера. Тут зауважень реально менше. Напевно тому, що Богемія як раз таки на шутерах і спеціалізується. Однак неможливість мати варіацію основна/другорядна зброя, аптечки чи гранати – це великий мінус саме в розрізі шутера. Неможливість прицілитись на техніці – це окреме коло пекла. Чому – незрозуміло, бо зазвичай на техніці оптика на порядок сильніша, ніж на рушницях. Додатково – це поведінка снарядів з бронею. Немає рикошетів чи ще якихось нюансів пов’язаних з фізикою. Доречі про фізику жуків – вони стрибають так, ніби закони тяжіння для них не працюють. Це достатньо дивний аспект сам по собі, але в гейплейному плані – це жах. Причому і коли жуків відстрілюєш, і коли за жуків граєш.
Додатково ще кілька важливих моментів. Оптимізація. Вона дуже обмежена. Гра потребує відчутних ресурсів вашого заліза. Тому на даному етапі якщо у вас залізяччя слабеньке – однозначно не варто квапитись купляти гру. Другий момент – Відсутня фізика руйнування структур і також відсутні візуальні схеми пошкодження будівель і техніки. Тобто воно буде мати новий вигляд аж допоки не згорить. Звісно це менш важливо, ніж оптимізація, але це руйнує іммерсію.
Враження
Йой, накритикували ми багатенько. Однак скажімо прямо – потенціал у гри є. Вона не схожа за жанром ні на що інше. Даремно, що ти ловиш себе періодично на думці, що це добряче переосмислена Дюна 2 в сетингу Зоряного десанту з вагомим присмаком Старкрафту і Аватару. Тим не менш вийшло цікаво. Ставити оцінки на даному етапі не вважаємо за потрібне, бо це не реліз, багів і недопрацювань досить багато, але розробники гру покращують, тому ми будемо чекати і тримати кулаки, щоб у них вийшла крута гра. Якщо ви не хочете чекати – то можете проспонсорувати розробників копійчиною і придбати ранній доступ. Як мінімум певне задоволення ви точно отримаєте, а є ще ж варіант пограти з друзями по інтернету. На цій позитивній ноті ми собі робимо помітку час від часу заглядати в гру і сподіватись на кртутезний гібрид, в який ми залюбки зіграємо з вами.
Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Обкладинка – ikornikor.
Підтримати нас матеріально можна тут:https://www.patreon.com/kotygamesua