Що садівники галактики зробили правильно у грі Marvel’s Guardians of the Galaxy. Огляд.

Давайте теревеніти про веселу, шалену пригодницьку гру, засновану на подіях в усім відомому мультивсесвіті Marvel, але не там, де у Пітера Квіла якийсь незрозумілий роман із Гоморою, що увійшло у кіновсесвіт, а… вельми цікава історія, що по характеру і настрою набагато ближчою є саме до коміксів.



Ну що, готові вирішувати всегалактичний триндець, який вчергове звалився на наших вартових? Спеціально для вас наші котики тимчасово вирішили доєднатися до веселої четвірки героїв і галактичної лами… стривайте, а звідки тут лама… Пітере!!!

Як ви вже могли здогадатись, жанр гри – пригодницький екшен від третьої особи, де ми гратимемо за Пітера Квіла – землянина, що потрапив ще дитиною в галактичний заміс з блекджеком і дівчатами… до яких він, доречі, вельми прихильний. Але окрім Зоряного Лорда, ми опосередковано контролюватимемо і всіх інших членів абсолютно незбалансованої команди, якій тільки належить стати реальними рятівниками галактичних масштабів. Кожен з членів команди має свої унікальні навички і ви, як формальний лідер цієї банди, можете визначити коли і кому ці навички використовувати, причому як під час бойових дій, так і під час відносно мирного дослідження локацій.

Достатньо логічно, що відкритого світу у вас не буде, як і не буде дуже великого вибору варіантів дій, бо основна мета гри – розповісти вам дійсно захопливу і цікаву історію, персонажів і дати вам задоволення від її проходження. Незважаючи на те, що локації відносно невеликі, а подекуду взагалі мають вигляд коридорних, вони добре пропрацьовані, і в контексті розвитку подій гри навіть не особливо задаєшся питанням – от полетіти б кудись. Хіба що кудись звалити подалі від того стосу неприємностей, який на нас звалився. Однак не все так просто і однозначно.

Бойова система і противники.

Скажемо одразу – відчутно, особливо в бойовій системі, що гру робили з огляду на консольний реліз і, віддповідно, сама система досить проста і зрозуміла, без непотрібних перевантажень. З часом ми зможемо не тільки просто відстрілювати ворогів зі своїх супер технологічних бластерів, але й завдавати противнику шкоду різного типу, як то замороження, підпалення, тощо. Важливо чітко розуміти проти якого противника ми б’ємось, бо ключем до саме швидкого його підкорення і викорінення, окрім, звісно, командної роботи, є вплив на слабкі місця ворога. Наприклад желейних монстрів набагато простіше спочатку заморозити, а потім розбити, ніж намагатись ту масу простретили з бластера.

Окрім ігрової механіки використання тих чи інших здібностей членів нашої команди в бою, в певні моменти великого замісу, ми можемо зробити командний збір і підбадьорити своїх побратимів, таким чином отримуючи бонус до шкоди по противнику, та і взагалі просто прикольно покрошити противника під приємну музику.

Окремо стоять битви з босами. Йой… скільки нервів разом з меблями згоріло на деяких неприємних мерзотниках, до моменту поки не стали зрозумілі їх ігрові механіки і схеми поведінки. Але тим не менш процес більш ніж захоплюючий, і повністю відчувається як нерівна битва з чимось грандіозним. Вже не кажучи про дійсно класну візуалізацію цього дійства.

Розвиток персонажа

Ви точно зараз подумали про те, що пропустили розділ про зброю і броню. І ви праві, бо можливостей змінити якийсь елемент спорядження тут відсутні. Тільки косметика.

А от з розвитком персонажа тут трошки цікавіше. Перший, більш простий і очевидний шлях – це збирати ресурси і покращувати здібності нашого протагоніста, тобто Пітера Квіла. Робити ми це можемо на верстаті у себе на зорельоті, або на верстатах, які ми знаходимо з Ракетою продовж своїх пригод. Ну все як завжди – зараз все вибухне, але час на покращення знайдеться.  Другий момент трошки складніший, бо нові здібності як Пітера, так і наших компаньонів будуть розкриватись по мірі проходження сюжету гри. Не переймайтесь – відкрити тут ви зможете буквально все впродовж одного проходження, що можна в подальшому використати в режимі Нова гра+.

Історія

Якось швидко вийшло розбірати основні ігрові механіки. Так чим же гра утримує, чим вона цікава, ну окрім того, що це всесвіт Марвел? Гра цікава своєю історією, яку вона розповідає, персонажами, з якими ми взаємодіємо, і контекстом, в якому це все подається. Наразі дуже класно пропрацьовані персонажі – немає такого, що от просто хтось з’явився, і все. Ні, якщо і не одразу, то поступово кожен персонаж обростає своєю історією, зв’язками з подіями, або членами нашої команди. Та і сама наша команда розкриває свої особисті риси, слабкі і сильні сторони під час нашої пригоди. Доречі, впродовж подорожей, члени команди постійно теревенять один з одним і достатньо часто роблять шпильки на адресу Пітера. Хоча він і сам такий, що завжди радий пожартувати. Щоправда не завжди смішно.

От до цієї гримучої суміші міжперсональних взаємодій і історій додаються декорації самої історії гри. Доречі, події гри відбуваються в одному зі світів мультивсесвіту, де відомий нам здоровань Дракс помстився за свою родину і таки завалив титана Таноса. Наша команда молода… тьху не про той космос мова. Команда наша утворилась після великої галактичної війни, розв’язком якої як раз і стала загибель відомого нам поцінювача клацання пальцями. Наша ж історія почалась як завжди, ну або як в більшості випадків – хотіли швиденько підзаробити, а вляпались в черговий порятунок всесвіту. Тільки не варто думати, що тут все буде супер героїчно, у всякому разі на початку. Ми не будемо спойлерити сюжет, бо він дуже цікавий, динамічний і сповнений певних сюрпризів. Та і гумор у грі приємний. Шкода, що тільки українізатором наразі і не пахне.

Графіка і звук

Є у котиків бажання написати/сказати, що тут все просто супер, і вони в цілому будуть мати рацію. Звісно ніякого гіперреалізму, але і показової мультяшності чи коміксової стилістики тут немає. Все гарно, якісно, без зайвих артефактів з інших всесвітів. І під традиційну музику 80-х, 90-х, яка постійно грає у Пітера в його плеєрі.

Враження

Котики можуть однозначно рекомендувати гру до проходження. Але є кілька але і вони пов’язані. Української локалізації немає і не планується навіть фанатської, наскільки відомо котикам. Болотяна локалізація – вона просто неякісна, якщо не брати інші аспекти (так, ми розуміємо, що наші глядачі періодично грають в ігри болотяною, коли немає української). Чому неякісна – окрім того, що вони втупу неправильно переклали за змістом половину мотиваційних промов Пітера, так жарти у них мало того, що перекладені не точно, так ще й не смішні. В принципі котики цьому аж ніяк не здивовані. Тож якщо володієте англійською – рекомендуємо грати саме нею, бо тексти і жарти у грі шикарні. А так 4,5 я є Грут з 5.

Міцно обіймаємо наших патрончиків.
Ви завжди можете підтримати нас грошенятами, А лайк і підписка на наш ютуб завжди безкоштовні.
З вами була ваша команда Котиків, підписуйтесь на канал,
грайте тільки в якісні ігри, донатьте на ЗСУ, і слава Україні!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *