Sifu — це гра, після якої вам, скоріш за все, захочеться передивитись старі бойовики з Bruce Lee. І це зовсім не випадково.
Одного разу на наших екранах з’явився Брюс Лі, і весь кінематограф поділився на до і після. Ця однознозначно видатна постать змогла не просто популяризувати східні протиборства в широкі маси, але й вивести це до стану дійсно кінематографічного мистецтва. Його реалістичний екранний бойовий стиль, що базувався на Jeet Kune Do став основою для розвитку тих самих сценічних поєдинків, що ми бачимо у бойовиках і сьогодні.
І саме дух таких фільмів дуже чітко відчувається у Sifu — грі від Sloclap, яка буквально побудована на любові до класичних бойовиків про кунг-фу, помсту і шлях майстра бойових мистецтв.
Тож сьогодні котики вирушають у не надто привітну подорож Китаєм, щоб розібратись в історії молодого майстра без імені, який готовий пройти крізь натовпи ворогів заради своєї цілі. Стаємо в захисну позу — і починаємо.

Геймплей.
Гра представляє собою такий жанр як beat ’em up або побий їх! – тобто жанр в якому вашому персонажу в рукопашній сутичці протистоїть велика кількість ворогів. Ваш герой – месник, який опанував бойове мистецтво свого клану і шукає тільки одного – помсти за вбивство свого батька і родини. Наші пригоди фактично розділені на 5 актів, в кожному з яких нам протистоїть ключова фігура клану, що відповідальна за вбивство нашого. Впродовж кожного акту ми стикаємось з великою кількістю озброєних і неозброєних ворогів. За кожну нейтралізацію ми отримуємо очки досвіду, які можемо обміняти на покращення наших здібностей або на нові навички бойових мистецтв. Однак саме застосування цих навичок або ж “прийомчиків” залежить виключно від ваших рук, умінь і розуміння таймінгів атаки і захисту у вашого персонажа. Всього у грі доступно близько 150 унікальних атак. А реалізовуватись вони можуть шляхом комбінації базових рухів з певним таймінгом між ними.

Окрім здоров’я у противників, як і у нашого персонажа, є шкала захисту. Коли вона заповнюється, то захист “розбивається”, і персонаж стає вразливим до атак противника. Відповідно, щоб зробити гарненький такий добиваючий рух, потрібно спочатку довести противника до м’якого і вразливого стану. Кулаками, чи ногами – то вже на ваш вибір. Також вчасно поставлений блок виводить вас в режим парирування атаки – ефективно і ефектно. Однак не блоками єдиними. Для того, щоб уникнути пошкоджень від кулаків або биток протиників, ми можемо ухилятись. Ба навіть більше – є атаки, які заблокувати неможливо, а можна виключно ухилитись. Також деякі прийоми дозволяють вам більш ефективно взаємодіяти з оточенням – кидатись стільцями або чим під ногу підвернеться, ефективно використовувати зброю тощо.
Але ніщо не може тривати вічно, і вашого персонажа все таки забивають. Однак для вас це далеко не фінал, бо ви маєте чудодійний артефакт, який відроджує вас. Щоправда ціною ваших ще не прожитих років. При відродженні ви стаєте старшими, а значить ваша шкала життя стає меншою, проте ваші удари стають сильнішими – досвід, тренування і розмотані віком нерви. Доречі про нерви і противників. Взагалі не варто розслаблятись, навіть якщо противники легко і гарно дають дуба – один з них може зовсім неочікувано відкрити в собі друге дихання і енергію ЧІ і перетворитись на такого собі сяючого міні-боса.

Однак як покращувати навички персонажа і відточувати їх? Ну ми вже казали про те, що впродовж нашої месницької подорожі по локаціях під час смерті, ми можемо вивчити нові рухи і прийоми. Однак це далеко не весь доступний нам розвиток. Також на локаціях ми можемо знаходити таки собі вівтарі, на яких можемо брати одне поліпшення з 9 доступних. Перше тріо має прив’язку до віку нашого персонажу, друге – залежить від кількості очок, зароблених на локації, третє – від наявного досвіду. Але не розраховуйте, що цих алтарів буде багато. Основний акцент гри – на ваших власних навичках, спритності пальців і реакції). Також поліпшити вашу бойову майстерність можна буде в домашній локації – нашій школі кунг-фу “Вагуан”, біля гарненького дерева.

Одним з цікавих предметів інтер’єру нашої школи є дошка розслідувань. На ній з’являються абсолютно всі наші знахідки, які, в свою чергу можуть відкрити нам якісь секретні райони чи короткі шляхи. Доречі одну й ту ж локацію можна проходити не один раз, а кілька. Тож якщо не знайшли все одразу – завжди є можливість повернутись назад і пошукати ще (як пляшку коли під кришечкою)))).

Гра має два фінали, до кожного з яких приводитимуть ваші дії і ваш вибір. І геймплено це дуже файно обгрунтовано і проведено.
Історія
Все починається однієї дощової ночі, коли Янг, учень школи бойових мистецтв в Китаї, що зганьбив свою честь, очолює напад на школу свого колишнього майстра разом з чотирьма іншими майстрами бойових мистецтв. Після перемоги над всіма учнями школи, Янг починає бійку з сіфу школи, своїм колишнім майстром і однією з атак в район грудей, вбиває його, викликавши інфаркт. Однак на цьому все не закінчилось. Під час обшуку речей сіфу, Янг знаходить його єдиного сина, і віддає наказ перерізати йому горло, що і було зроблено одним з майстрів – Фаджаром.

Через деякий час дитина прокидається, її горло зажило, а вона стала старшою. Це все сталось через загадковий магічний талісман, який дійсно може повернути з мертвих, але за рахунок ще не прожитих років життя. Жадаючи помсти від Янга і його послідовників, дитина проводить наступні 8 років в ізоляції, постійно тренуючись і збираючи інформацію про своїх кривдників. Гравець вже входить в роль молодої людини (так-так, ми можемо обрати стать головного персонажа) на етапі першого кроку на шляху помсти.
І наче б то історія достатньо проста, однак не простий талісман. Після першого проходження всіх босів і перемоги над Янгом, талісман нам розповідає причини, чому Янг скоїв напад на школу нашого батька. І тоді від вас залежить, який фінал буде в результаті. Доречі саме в цей момент розробники вклали достатньо потужний філософський підтекст. Але спойлерити ми вам не будемо.

Різне
Доречі про філософські підтексти в бойових мистецтвах і їх екранізаціях. Не просто так, на початку відео ми говорили про Брюса Лі. На відміну від того ж Джекі Чана, який використовував бойові мистецтва в більш гумористичному руслі, точніше представляв їх з більш гумористичної точки зору, роботи Брюса Лі завжди носили серйозний і філософський характер. Ідеї самопізнання через дію, етики сили, адаптивності і гнучкості, не тільки виростили цілі покоління акторів і свого часу стали основою культурного прориву між Сходом і Заходом, але й навіть в наш час знайшли відображення в цій грі. Звісно ж не в повній мірі, однак якщо розглядати зміни в нашому протагоністі, його адаптивності до ситуацій через використання бойового мистецтва, а згодом і філософський підтекст в спілкуванні з артефактом – то це саме воно. Тільки набагато більш концентровано ніж можна було б уявити за останні років 20-30. Тим більше в ігровій індустрії, де скоріше слідують за культурними феноменами, а не за їх витоками.
Звідси і мінімалістична, але глибока бойова система, яка перегукується з Джіт Кун До (бойове мистецтво засноване самим Брюсом Лі), сюжетна арка гри – від помсти до прощення, що переплітається з ідеєю Брюса Лі про етичну силу. Однак, звісно ж ми тут бачимо і класичний жанр Уся – китайське фентезі про шлях героя, і концепцію У-дє – моральну етику бою, що є ключем до “істинного” фіналу гри.

Графіка і звук
Графічно гра реалізована в анімованому стилі, характерному для мультиплікаційних робіт як Samurai Jack і Wolf Among Us. З одного боку мінімалістично, з іншого – ідеально для бойових сцен, кінематографічно, з паузами і певним ритмом.
Недоліки
Гра достатньо вимоглива до гравців. Незважаючи на достатньо широкий спектр налаштувань складності, навіть на мінімальному рівні у вас можуть виникнути труднощі. Однак котики думають, що це було зроблено навмисно, бо це в цілому вписується в філософію і гри, і бойових мистецтв як таких. З більш технічних недоліків – подекуди камера не допомагає, а навпаки заважає, тож крісла трохи підпалені, як і хутро на дупцях.
Враження
Котикам сподобалась гра. Відверто сподобалась. Це ковток свіжого повітря і певні ностальгічні моменти за часами, коли східні бойові мистецтва тільки відкривались для західної аудиторії і були наповнені новими сенсами, філософією та змістом. З готовністю ставимо грі 4,5 котики з 5 і рекомендуємо за нагоди брати на найближчому розпродажі, або роздачі в Епік геймс стор.
Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Монтаж – Barkasi.
Обкладинка – ikornikor.
Підтримати нас матеріально можна тут:

