Фродо відніс кільце. Ґендальф уже встиг змінити колір. Ельфи втекли світ за очі… А що ж дворфи? Правильно: вирішили знову лізти в Морію. Про це і є гра LoTR Return to Moria. Ця гра мала стати “ще одним виживачем”, але несподівано перетворила котиків на повноцінних шахтарів із синдромом ще однієї ходки за рудою. Чи це новий культовий сендбокс, чи просто спосіб знову змусити вас копати руду до втрати пульсу? Зараз розберемося )
Ніколи такого не було, і от знову. Наче котики вже неодноразово грали в ігри жанру сендбокс і знали чого очікувати і від цього проєкту. Однак не все так сталося, як гадалося, і планований забіг на кілька вечорів перетворився на повноцінне залипання в гру, де плин часу абсолютно непомітний – настільки затягнуло. Однак спочатку трохи контексту.
Всім відома історія великої подорожі Більбо Беггінса та епічної пригоди Фродо під проводом сумнівної особистості, в Середзем’ї знаної як Ґендальф. Більш того, що він ще й перефарбовуватись в повітрі вмів – ще той підозрілий тип. Це знаменувало кінець Третьої епохи цього світу. Але що відбувалось в Четвертій епосі? Гобіти продовжили своє неспішне і сите життя, люди – як завжди, ельфи здебільшого звалили на захід у Валінор… А дворфи? А от тут все набагато цікавіше. Взагалі ще з часів Торіна Дубощита, в суспільстві дворфів квітнула ідея реконкісти втрачених чертогів. Спочатку була Одинока гора, де весело і з вогником проводив час поцінювач золота і коштовностей дракон Смоґ. Завдяки твердому бажанню одного гобіта повернутись додому живим, а не запеченим чи шматками, чи взагалі залишитись в шлунку троля, ця операція завершилась приголомшливим успіхом.
Друга кампанія, вже з відновлення майнових прав в іншому підземному місті Морія на початку теж йшла як по нотах. Однак чи то пісні дворфи співали занадто гучно, чи то Барлогу не до смаку прийшлось гномське пиво, але вся експедиція була винищена. Що і засвідчили учасники організованого угруповування знаного як Братство Кільця, знов таки під проводом підозрілого Ґендальфа. Доречі особливого колориту цього разу додав дворф Ґімлі – родич Баліна. Саме того Баліна, який брав участь в кампанії по поверненню Одинокої гори в лавах загону Більбо. Звісно ж під проводом Ґендальфа.
Ми ж можемо бути присутніми при третій спробі повернення історичного і знакового підземного міста-держави, що було засноване першим дворфом Дуріном і названо Казад-Дум. Так, ми про місто, яке через непереможний жах з глибин, ельфи згодом назвали Морія.
Геймплей.
Return To Moria це сюрвайвал пісочниця зі всіма наслідками жанру. В якості дворфа-члена експедиції по поверненню Морії під проводом Ґімлі, ми в одне рило, або ж в компанії таких самих щасливчиків відбились від основної групи і вже самостійно повинні буквально прорубати собі шлях нагору. Це є однією з фішок гри – проходи завалені, тож потрібно кайлом прорубати собі шлях. І порода, якою ці проходи завалені – різна. Тож і кайло доведеться покращувати. І це було б ще пів біди. Однак наш шлях нагору однозначно не швидкий, тому треба щось їсти і пити. Та і гобліни з орками з часів протиборства Ґендальфа з Барлоґом не перевелись, а це значить, що нам не оминути постійних бійок із цією мерзотою.
І для всього цього у нас є можливості. Ми можемо або збудувати нове, або відновити зруйноване помешкання дворфів-попередників, зробити сад-город, поставити перегонний куб і…. почати кувати на ковадлі і переплавляти в плавильні те, що ми здобуваємо нашим кайлом. І знаєте, що? Під час видобутку корисних копалин наш персонаж може співати. Як і біля певних монументів. Як і під час випивки в компанії або на самоті. Іноді складається враження, що наш персонаж бере участь в конкурсі Голос Середзем’я чи щось таке. Однак після цих співів він отримує корисні бафи. Наприклад після співу під час видобутку ми отримуємо баф, завдяки якому витривалість під час махання кайлом не витрачається. А тому чого б і не заспівати пісеньку про троля, якому не пощастило зустріти дворфа з кайлом? А також у нас в арсеналі є застольні пісеньки та пісні, присвячені Дуріну. Ми ж кажемо, дворфи вельми музичний народ, просто не всі про це можуть розповісти.
Зброя, броня і інші предмети.
Не зайве ще раз нагадати про те, що у нас тут сендбокс сурвайвал гра, а тому все, що ми носимо, їмо чи з чим боремось з гоблінами і орками – то все плоди нашої невтомної праці. Фактично ми тут створюємо все – від легкого гоббітського сніданку, якого вистачає аж до ночі, до “вічного смолоскипа” з ряду унікальних речей. Незважаючи на те, що дворф наш і умілий коваль, і ремісник, та і що рецепти ми збираємо аж в славетному Казад-Думі, великого різномаїття тих же обладунків, або зброї ви навряд чи знайдете. Є кілька тайрів (рівнів) зброї і обладунків, однак в рамках одного тайру у броні взагалі немає альтернатив, а у зброї варіація вельми невелика. Хоча при всьому при тому є можливість різати ворогів мечем, клепати молотом, штрикати списом, чи старим перевіреним ще самим Дуріном методом – рубати бойовою сокирою. Треба враховувати, що чим глибше ви спускаєтесь до глибин Морії, тим сильніші вороги вам протистоять, тому кування нової зброї і обладунків – це нагальна необхідність. Але це дуже цікаво, особливо коли тільки-но заходиш на нову локацію і чудово розумієш, що тут і самі орки, та і інша фауна може так тобі з розбігу ввалити по самі вінця, що аж зорі надгірного світу в підгір’ї побачиш. Щодо виготовлення зброї і обладунків є ще один важливий нюанс. Для створення ціквих знарядь самих матеріалів і кресленників замало. Потрібно ще знайти легендарну ковальню і плавильню, щоб це все щастя обробити. А це вже не така проста справа. Бо це і знайти треба, і полагодити і у орків відбити – коротше ціла купа справ.
Але, як нам відомо, дворфи славляться не тільки зброярною справою. Будівництво також відноситься до позитивних рис нашого протагоніста. Тому абсолютно передбачувано ви можете в просторах під горою відбудувати деякі квартали колись-видатного-міста ну або збудувати щось своє. І не тільки збудувати, але й меблювати. А після цього влаштувати гучну вечірку зі свіжозвареним пивом, або ж навіть із чимось міцнішим за пиво, заспівати пісень і смачно поїсти. Майже як гобіти, тільки дворфи. Бо потім можна ще й орків порубати під гарний настрій.
Різне. Коли мало – це добре
Взагалі варто сказати, що удавано невелике різномаїття активностей аж анітрохи не заважає насолоджуватись грою. Що в цілому досить дивно, бо постійно нам дають на вибір купу різної зброї, обладунків та багато іншого. Тут же з одного боку і небагато всього, але це все пронизане сюжетною складовою, постійними відсилками до подій як Володаря перснів, так і більш ранніх подій саги. У нашого персонажа є конкретна мета і навіть зрозуміло як її досягти. На фоні цього і розгортається як шахтарство під приспіви веселого дворфа, так і протистояння ордам орків і гоблінів. Перший раз котики зайшли у гру буквально на півгодинки, але робота кайлом настільки затягнула, що ми прийшли у себе за 5 годин… І напевно це величезний комплімент грі, особливо в наші часи перенасиченості різноманітним контентом.
Історія
Ми вже трохи стосовно цього говорили, але давайте більш докладно. Саурона переможено, ельфи з Гендальфом звалили в Валінор, а у шляхетного Гімлі срібло покрило бороду. Четверта епоха лишень тільки розгортається, але дворфи мають стійкі наміри повернути все своє. І в даноми випадку це одне з найвеличніших міст цивілізації дворфів Казад-Дум, ще відомий як Морія. Наче після перемоги над Балрогом і нема чого боятись, але при спробі зайти в прадавнє місто експедиція стикнулась з тим, що проходи запечатані, а з деяких дір витікає незрозуміла темрява. Наш персонаж абсолютно випадково провалюється в підземелля Морії і наше основне завдання – зайти дорогу нагору до експедиції. Звісно, якщо ми зможемо вижити і вирішити всі супутні проблеми.
Графіка і звук
Графіка у грі приємна. Звісно це не фотореалізм, однак має стильний вигляд в декораціях творів Толкієна. Гарна реалізація освітлення, хоча окремі претензії маємо. Звуковий супровід крутезний. Особливо розмови орків в підземеллях. Щось хрустить, падає, тече… і це з урахуванням об’ємності цих звуків і акустики кам’яних приміщень. Передано чудово.
Недоліки
Як ми хотіли б, щоб цього розділу не було, однак ніде правди діти. Бойова система у грі просто дерев’яна. Що мечем махаємо, що сокирою. Перекати не відчуваються такими. По факту все зводиться до блокування – контратака. Це має вельми примітивний вигляд. А от ШІ противника як раз навпаки – орки постійно намагаються оточити і реалізувати кількісну перевагу. Але все одно, якось дерев’яно. Бо у орка в руках ятаган, а він лупцює дворфа лапою… таке собі. Ще кілька разів котики зафіксовували частковий прохід пртивника крізь текстури, але це дрібниці.
Враження
В цілому гра котикам сподобалась. Напевно її можна віднести до категорії залипальних ігор, де є методичні геймплейні механіки, від яких просто отримуєш задоволення. Ще б бойову систему підтягнули, то точно рекомендували б цю гру. А так 3,5 котики дворфи з 5, бо у грі, де ти десь третину часу б’єшся з ворогами бойовка повинна відчуватись. В усьому іншому – достатньо якісна гра, яку однозначно можна взяти зі знижкою, або на роздачі. Ми її як раз на роздачі і отримали (дякуємо Епік Геймс). І українізатори на гру теж є. Посилання них залишаємо.
Огляд – Бармакіт.
Голос – Бармакиця.
Монтаж – Barkasi.
Обкладинка – ikornikor.
Підтримати нас матеріально можна тут:https://www.patreon.com/kotygamesua
Українізатор The Lord of the Rings: Return to Moria : https://kuli.com.ua/the-lord-of-the-rings-return-to-moria#translations
