Всім вітання, друзі. З вами ваша команда Котиків і ми знову зустрілись в рубриці Оглядовий майданчик, де ми ділимось враженнями та думками про ігри, варті уваги українців.
Сьогодні у нас з вами на майданчику вельми цікавий інді-проект під назвою The moon hell від двох українських розробників A.M. Team. Ну що, готові зануритись в гардкорний рольовий екшен в стилі темного фентезі? Тоді поїхали.
Геймплей.
Геймплейно гра може чимось нагадувати соус-лайк серію, особливо виходячи з організації боїв, однак не треба себе обманювати – це не соулз-лайк гра. Звісно, що основна механіка – бий-ухиляйся-блокуй, аж поки витривалості стане, але на цьому закінчуються всі подібності. Основний наш ресурс – витривалість, що витрачається на удари, біг, перекати і блокування, а також ми втрачаємо достобіса витривалості, коли отримуємо стусана від супротивника. І збільшити її кількість неможна. Тому тут основну роль покращення на себе бере різна зброя, обладунки та щити. Приичому слід зазначити, що різна зброя витрачає різну кількість витривалості на удар, ба більше – вся зброя має різні значення наносимої шкоди, а деякі типи зброї мають такий параметр як шанс критичного удару. Відповідно, чим краща у вас зброя – тим більше шкоди ви наносите. Зі щитами подібно, але щити мають параметр броні, який зменшує пошкодження і відповідно дозволяє вам жити довше. Обладунки – чим вони кращі, тим більше стусанів ми можемо пережити.
Окремо слід зазначити про ситему розвитку персонажу. В грі існує два типи розвитку – один за рахунок віри, що ми отримуємо коли вбиваємо монстрів, відкриваємо алтарі або вирішуємо загадки, інший – за рахунок прокачування здібностей за допомогою книжок здібностей, які ми знаходитимемо у всяких скритих від ока місцях.
Також хотілося б додатково додати щодо бойової системи. Звісно у грі є автонаведення на супротивника, але працює воно досить криво, через що не раз у котиків горіла дупка, що вилилось в оперцію по пересадці хутра і нові меблі. А взагалі в грі звикаєш вмирати, постійно повертатись до алтарів, щоб зберегти прогрес і вилікуватись (тут після лікування біля вівтаря монстри не відроджуються, що дуже допомагає жити, з врахуванням того, що зілль лікування тут немає від слова зовсім). Також під час достліджень ми можемо знайти особливі речі – наприклад медальйон, що дасть нам воскреснути, якщо ми отримаємо занадто багато пошкоджень.
Щодо загадок, головоломок і інших моментів – вони тут є і треба бути готовим бігти в один кінець мапи, щоб знайти річ, яка допоможе відчинити двері, або прохід в іншій частині мапи.
Ще слід зазначити, що кожен рівень має свої правила прозодження – десь – це зачистка розламів, щоб розблокувати собі прохід далі, десь – шукати ключі і магічні амулети, щоб відчиняти двері. Тобто бігати доведеться. Але тут нас чекає одне але… мапи тут немає, тож як в старі добрі часи доведеться покладатись на власні вміння запам’ятовувати локації і шляхи. Інакше можна легко заблукати.
Якщо коротко – гра реально гардкорна, але по-своїму… більше нагадує гардкорні ігри до появи соулз-лайк жанру як такого, тож і відноситись варто відповідно. Але ж всі ми розуміємо, що помирати – досвіду набирати?)) Тож кілька смертей (кілька десятків сотень смертей) зроблять вас тільки сильнішими). Ще не забуваємо, що це інді-гра і очікувати ААА (трпл-А) якості не слід. Хоча подекуди на релізі ігри відомих студій виглядають гірше.
Історія
Ну коли ми вже трошки розібрались з ігровими механіками, то слід перейти до сюжету гри. Початок історії нам подається у формі віршів, які українською звучать навіть краще, ніж англійською. Якщо стисло, то Король помер, а разом з ним дала дубу і стабільність в світі, бо купка лордів починає гризню за владу. Ще більше це накручується тим, що з Храму Сонця викрали Місячний гримуар, що може відкрити шлях для пекельних демонів у світ людей. З метою запобігання такого розвитку подій, Верховний жрець Храму сонця відправив багацько людей на пошуки гримуару. Ми – один з таких посланців, а наша історія починається на 78 день в дорозі, коли ми починаємо знаходити перші ознаки катастрофи в лісі Східного Королівства. Далі історія нам подається через листи, щоденники і записки, що ми знаходитимемо впродовж наших досліджень. Хоча подекуди це виглядає трохи дивно – коли в середньовічному хуторі на три хати в кожній – стопки книг і селяни по повній пишуть мемуари і листи один одному. Але сама історія досить цікава, хоча і не унікальна. Спойлерити її не буду)
Графіка і звук
Одразу слід сказати, що оптимізація гри – не найкраща з тих, що я зузстрічав. Однак навіть на мінімалках гра виглядає більш ніж достойно, навіть не зважаючи на те, що це інді-проект. Єдиний мінус – подекуди дуже темні локації, де навіть камінь-ліхтарик нам не допомагає. Сама стилістика мострів витримана до історії світу, а боси можуть вас приємно здивувати дизайном і унікальністю. Доречі, ви одразу зрозумієте, що перед вами бос – музичний супровід буде докорінно відрізнятись від типового для локації. Аж ностальгією потягнуло)
Враження
Напевно одна з ігор, які ми могли б порекомендувати поцінювачам гардкору, моторошного оточення і похмурого фентезі, навіть якби вона не була українською з українською озвучкою від українських розробників. Очікувати вау від неї не потрібно, але підпалити дупу і подарувати задоволення від її проходження і атмосфери гра однозначно може. Тим більше, чим глибше ми занурюємось тим більших обертів набирає розвиток подій. Атмосферність гри – на висоті, але подекуди занадто темні олкації можуть доставити клопоту. Тож зважуйте ваші сили і отримуйте задоволення від гри!Міцно обіймаємо наших патрончиків.
З вами була ваша команда Котиків, підписуйтесь на канал,
грайте тільки в якісні ігри, донатьте на ЗСУ, і слава Україні!
