Сьогодні на оглядовому майданчику безумовний хіт початку 2025 року, сиквел найркащої РПГ в середньовічному сетингу про средньовічну Чехію, тобто Богемію… Так, це Kingdom Come: Deliverance 2 – продовження зовсім не нудних пригод Інджриха зі Скаліці і Яна Птачека.
Цікаво, що гра в перший же день релізу продалась накладом в 1 мільйон копій, і це при тому, що найбільші інтернет оглядачі на подив дружно й розлого розписали, наскільки гра для них нудна й от прям нічим не відрізняється від першої частини.
А самі гравці гру оцінюють дуже схвально. Давайте разом дивитись, чи не дарма ми так чекали на сиквел.
В другій частині гри подекуди виникало відчуття, що на побудову основного сюжету сильно вплинуло сприйняття поточних подій в світі – думали що вже все, пройшли одну кризу тож можна розслабитись, але ні – ловіть ще більший…. виклик. Певні аналогії з сучасністю однозначно так і просяться. Але одразу скажемо, що котики не даремно одягли лати, взяли до рук прекрасну лицарську сокиру і вирушили на простори квітучої середньовічної Богемії. А цю країну, окрім внутрішніх сварок, непогано так руйнує “велика” політика старої Європи – їм точно є що вам розповісти.
Геймплей.
З часів попередньої частини гейплейно нічого кардинально не змінилось – це така ж сама екшен-рпг від першої особи у відкритому світі. Як і раніше. Тільки ще краще, пропрацьованіше, живіше. Так, можна безкінечно говорити про туповату поведінку НПС, дрібні баги, середньовічне чаклунство розробників (для монтажа – сюди можна вставити шматок з ковалем), блимання текстур і так далі, але це все в решті решт буде виправлено, і гра дійде свого ідеального стану. Тим більше що критичних багів як таких не було протягом всього проходження.
Однією з особливостей гри є можливість проходити більшість квестів кількома шляхами. Причому далеко не завжди гра вам дасть товсту підказку про те, які є альтернативи… але вони однозначно є, будьте певні. Більш того, гра має декілька фіналів відносно нашого протагоніста, його ключових рішень і загальної доброчесності чи законослухняності, що в цілому робить процес проходження різноманітним.
Окремо відзначимо розмір світу гри. Якщо в першій частині у нас була одна безшовна карта, то наразі у нас є 2 регіони – Тросковіц і Кутня Гора (Куттенберг). Більш того, загальний розмір простору, доступного дня дослідження, вдвічі більший за першу частину і становить порядку 32 квадратних кілометри, наповнених подіями, квестами, угіддями для полювання та іншими цікавинками.
Додатково слід відмітити реалізацію як мінімум двох виробничих професій у грі – алхімії і ковальства. Що одна, що інша – вельми прикольно реалізовані з точки зору міні ігор. Причому незабаром очікуємо доповнення, де нам розширять ковальство і навіть додадуть можливість відновити кузню в Куттенберзі. З огляду на те, яке медитативне задоволення приносить ковальство у грі саме по собі, котики чекають це доповнення із нетерпінням.
Супутники. Партнерів – тобто персонажів, щоб вас супрорводжували на постійній основі, у вас не буде. На них можете розраховувати лише виключно в контексті квестів. А вашим найголовнішим і вельми важливим супутником буде Рябко – собака, з яким ви потоваришували ще з першої частини гри. Він і цікаві місця знайде, і з противником допоможе. А ще не даремно кажуть, що власники собак мають +3 до харизми 😉
А власники котиків тоді +10 до терплячості й прийняття. Хоча про що це ми, у котів же не буває хазяїв )))) Шкода, що котиків у грі нема. / Шкода, що котики у грі лиш декоративні. А, це мабуть тому, що у котів просто не може бути хазяїв )))
Звісно у файного хлопа ще має бути файна кобила… тобто кінь… І от його можна продати і купити кращого. Ну або вкрасти… Або освіжувати і пустити на м’ясо. В цілому коник це корисний партнер – і статус, і їхати швидше, і м’ясо, якщо їсти нема чого))) Жартуємо. Коняки у грі класні. Хоча іноді здається, що вони просто летять над дорогами.
Зброя і обладунки.
У грі реалізованио достатньо великий спектр зброї і обладунків з вельми високою історичною достовірністю. Більш того, те, як ми маємо одягати лати також має свій порядок – ну не можемо ми одягти кірасу чи кольчугу, як нема на нас стьобаного пурпуену або гамбезону – бо буде по-перше боляче, а по-друге зовсім недостовірно. Та і взагалі, прорубати повний обладунок набагато складніше мечем, ніж, наприклад, тією ж самою сокирою. Команда розробників більш ніж серйозно поставилась до того, щоб історична достовірність просто відчувалась на всіх рівнях – від захисту кожного сергменту тіла вашого персонажу, до того, якою зброєю ці самі сегменти легше всього нищити.
Вся зброя і обладунки дуже відрізняються за якістю. Умовно від бронзової до золотої. Причому характеристики між бронзовою і золотою відрізняються більш ніж суттєво, як і ціна. Але це те, що ми можемо купити. Не забуваймо, що наш протагоніст Інджрих – коваль. Відповідно йому доступна можливість робити зброю відмінної якості – як спадкоємцю зброярських традицій його батька – Мартіна. Такої якості зброю ви можете тільки викувати власноруч. Дуже шкода, що наш коваль не може робити обладунки, але маємо надію на додавання таких можливостей в майбутніх доповненнях.
Звісно, певними рисами і характеристиками персонажа ми можемо підсилити сильні сторони нашої зброї і обладунків, але це вже більше до секції розвитку персонажа. І скажімо так – в цій грі це не дивно. Бо згадаємо – в першій частині наш протагоніст, маючи в руках гарного меча, відгріб некислих таких лящів, бо не вмів ним користуватись. І тут так само – якщо ви не вмієте користуватись вашою зброєю – скажімо так, переваги проти досвідченого противника ви не матимете.
Розвиток персонажа
І от ми дійшли безпосередньо до розвитку персонажу. У нас є характеристики, професії і володіння зброєю. До характеристик відноситься Сила, Спритність, Красномовство, Живучість – тобто все те, що безпосередньо впливає на те, як себе відчуває наш протагоніст. Професії – ну тут з одного боку все зрозуміло, з іншого – як завжди є нюанси. Ну і про володіння зброєю можна навіть нічого особливо і не розписувати. Основний принцип розвитку персонажа – займатись тим, що ви хочете прокачати. Тобто ремісництво прокачуємо ковальством, заточкою зброї, ремонтом обладунків, алхімія – варимо зілля, виживання – збираємо трави, Сила і Живучість – гуляємо з перевантаженням, б’ємось, Спритність – б’ємось і стріляємо, ну і по кожній зброї – своя майстерність. Так, все це щастя потребує часу, однак прокачані характеристики і вміння вам дадуть додаткові опції для проходження.
Доречі, якщо в попередній частині можна було робити що завгодно в Скаліці – пали, вбивай, души гусей – все це нівелювалось набігом половців, то тут такий номер не пройде. Більш того, весь наш розвиток з прологу буде…. ну майже нівельовано і доведеться починати все спочатку. І це добре)
Доречі, сюжетно таке обнулення персонажа нам логічно пояснять. За це окрема дяка.
Як швидко прокачати ті чи інші уміння/професії/характеристики… Та в інтернеті вже багацько всього, але котики вам би радили просто отримувати задоволення від гри і займатись тим, що вам подобається. Ми розважались збором трав, алхімією, ковальством і стрільбою з арбалету) Але потім довелось швидко вчитись зламувати все) Але то таке – вносить корективи до того, як котики проходили гру.
Тож у кожного свій шлях, свій стиль і своє кредо. Вам відкрити всі шляхи, навіть найбільш темні і мерзенні.
Бойова система.
Ми поверхнево згадали її в розрізі володіння зброєю, однак сама система більш складна. Логічно, що ми маємо декілька типів зброї – як то мечі, довгі мечі, важка зброя (сокири, булави, молоти), палиці, стрільба та рукопашний бій без зброї. Звісно, чим вище наше уміння користуватись тією чи іншою зброєю – тим швидше і ефективніше ми її застосовуємо проти наших… опонентів. Однак у грі є ще така річ як комбо. І це може просто перевернути ваш світ, бо вчасно зроблена контратака – і ваш супротивник просто стікає кров’ю у ваших ніг. Комбо вас можуть навчити майстри, яких ще доведеться пошукати, але хто сказав, що все буде легко і просто?)) Середньовіччя воно таке – похмуре і досить жорстоке. Жартуємо. В реальності все було набагато гірше.
Історія
Доречі про “гірше” і як воно там було насправді. Звісно ми не збираємось переказувати вам ані сюжет цієї частини гри, ані особливо згадувати сюжет попередньої. Загалом ми бачимо продовження історії Інджриха, сина коваля Мартіна (хто пройшов першу частину знає секрет) а також супровід і охоронець Яна Птачека – молодого пана, знайомого нам з першої частини. Історія має свій розвиток. Розкол у суспільстві та серед знаті Богемії стає ще більш радикальним, і наші герої відіграють далеко не останню роль в протиборстві між фракціями угорського короля Сигізмунда та його брата Вацлава за володіння троном Чехії.
Сюжет більш ніж динамічний, про що ми вже згадували. Під час гри з’являлось певне відчуття дежа-вю в плані того, що наші герої постійно встрягають в якесь лайно… Причому варто їм вилізти з одних неприємностей – вони одразу ж потраплять у ще більш смертоносні і глобальні. Звісно є декілька моментів, коли сюжет нас відпускає прокачати персонажа, заробити кілька грошів (кілька тисяч, десятків тисяч….грошів), прокачати уміння і взагалі насолодитись банними процедурами із приємними оку дівчатами. Однак варто відновити рух по сюжету – ви знову поринаєте у вир неприємностей, що сипляться на голову нашому протагоністу в павутинні інтриг, зрад і справжньої дружби. Ну дуже часто дружби за рахунок вас, бо ваш друг Ян Птачек – достатньо легковажна особа, на противагу більш зібраному і прагматичному Інджриху. Це вносить додаткові нотки реальності в цю нереально круту і повну неочікуваних поворотів історію. Тож перед тим, як нестись вперед в невідомість перевірте, чи загострений ваш меч, і чи вмієте ви ним користуватись.
Графіка і звук
Графічно гра має кращий вигляд за попередню частину, що не дивно, враховуючи різницю в роках випуску. Однак справжню магію робить поєднання графіки зі звуковим супроводом. Періодично котики ловили себе на думці, що саме такий, як на екрані мають вигляд поля, кручі, ліси в далечині. Ще трохи і вітерець почне грати в твоїй шерсті. А фонова обробка пісні Яблучко, яку співала Тереза в першій частині, просто бомбезно вписується в атмосферу і по факту створює, разом з іншими треками, неповторне відчуття присутності.
Враження
Котики залишились більш ніж задоволені грою, особливо з врахуванням того, що конкурентів серії і немає по суті. Вона чудово продовжує і розвиває першу частину. А хто вважає, що гра не еволюціонувала, може десь не там дивився. Тверді 5 котиків-лицарів з 5 і однозначна рекомендація до занурення в середньовічну Богемію, тим більше, що гра має текстову українську локалізацію. Audentes Fortuna Iuvat! Тобто Удача посміхається Хоробрим!
