Всім вітання, друзі. З вами ваша команда Котиків і ми знову з вами зустрілись в рубриці Оглядовий майданчик, де ми ділимось враженнями та думками про ігри, варті уваги українців.
Сьогодні на оглядовому майданчику один з гучних релізів 2024 року, продовження достатньо якісної рольової гри 2012 року та, напевно розчарування в очах котиків від компанії Capcom, навіть не зважаючи на можливість пограти за котолюдину – Dragon`s Dogma 2. І все ж таки давайте розберемось, який шлях гра пройшла за 12 років з 1 частини, що у ній доброго і чому котики прискіпались до Догми Дракона.
Геймплей.
Гра представляє собою екшен РПГ від 3 особи, дії якої розгортаються паралельно до подій у першій частині гри у паралельному всесвіті. Отак от. Тобто розробникам пов’язувати події гри немає жодної необхідності, окрім головної дієвої особи, ні не нашого Повсталого (Arisen), а справжнього Дракона. Це з одного боку і добре – якщо ви не грали в першу частину – то в цілому нічого не втратили, а з іншого боку – наразі і так вже багато РПГ, що не можуть зв’язно донести якусь дійсно цікаву історію, яку хотілось би прожити разом з нашим протагоністом. Тим не менш, спробуємо все розкласти по полицях.
Персонаж.
Наш протагоніст, Повсталий (Arisen), це особа, обрана Драконом, що вирвав і поглинув його серце, але сам персонаж воскрес з міткою на грудях. Так от, ми можемо створити нашого персонажа, обираючи між 2 расами і 2 статями…
Якось не дуже різноманітно, особливо на фоні різномаїття в РПГ останніх років. Та навіть якщо взяти те, що в світі, де відбуваються події гри, є як мінімум люди, звіролюди, гноми і ельфи, то вибір саме між двома расами – достатньо дивне рішення. При тому, що більш-менш зрозумілих пояснень цьому обмеженню за перші 40 годин гра не дає. Сам конструктор персонажу достатньо непоганий та в цілому зрозумілий. Можна зоморочатись і кастомізувати персонажа по-повній, а можна скоротити процес і отримати більш-менш симпатичного протагоніста. Але сказати, що у вас буде багато нагоди на нього дивитись поближче – навряд). Якщо ж у вас вийшло не дуже, або з’явилось бажання змінити зовнішність – то можна трохи виправити у перукаря в тату салоні))) але то не дешево буде)
Така ж сама процедупа….тобто процедура нас очікує при створенні нашого Пішака (Pawn), хоча нам більше подобається називати їх посіпаками. Після створення персонажа, ми обираємо його Vocation, тобто покликання, або ж клас.
Класи.
У грі є 4 початкові класи, 2 просунутих і 4 скритих. До початкових класів відносяться:
Боєць (Fighter) – гібридний танк – дамаг ділер, що носить важкі обладунки і користується щитом з одноручною зброєю. Основний фокус на здібності виживати і агрити противників на себе.
Лучник (Archer) – в принципі типовий клас лучника – дистанційного дамаг ділера. Може використовувати різні прикольні стріли, типу підривних або ж отруйних. Додатково – спеціаліст по нанесенню шкоди по вразливим точкам противника.
Чарівник (Mage) – в даному випадку достатньо гібридний клас, в який злили все – і хілера, і бафера, і дамагера. Тож в цілому з нього можна крутити все, що забажаєте. Хоча, як зрозуміли котики, основна роль все ж таки супорт.
Крадій (Thief) – чистий дамаг ділер, що покладається на спритність та швидкість в нанесенні атак двома кинжалами. Досить типовий архетип, за виключенням того, що у грі немає пасток, або функції відкриття зачинених дверей або скринь… тож тільки в бою ви пізнаєте різницю. З цікового – може зачаровувати свою зброю елементальною шкодою.
А тепер до просунутих класів. Якщо чесно, не зовсім зрозуміло, чому відмовились від всіх 4 просунутих класів, як це було наприклад в першій частині. Однак з того, що залишилось – це:
Воїн (Warrior) – рубака, що використовує двуручну зброю (здебільшого двуручні мечі) для того, щоб ефективно нести смерть навіть найбільшим ворогам. Через те, що це логічний подальший розвиток класу Боєць (хоч це і не зовсім логічно), може трошки танкувати.
Чародій (Sorcerer) – можна охарактеризувати як важку артилерію підрозділу. Каст заклинань дещо довгий, однак результат не залишає жодних сумнівів – воно того варте. Тільки під таких спеціалістів в команді потрібні нормальні танки, що привертатимуть увагу до себе.
Слід відмітити, що ці 6 класів доступні як для нашого протагоніста, так і для наших посіпак. Однак впродовж ваших мандрів цим унікальним і жодного разу не занудним світом, ви зможете розблокувати ще 4 класи. І от їх вже може опанувати виключно протагоніст:
Містичний спис (Mystic Spearhand) – дамаг ділер, що спеціалізується на швидких діях, полегшеній броні і двусторонньому списі. Здебільшого нагадує крадія, що опанував магію і взяв до рук списа. Швидко, сильно, боляче.
Магічний лучник (Magic Archer) – логічне посилення спеціальності лучник, із самонавідними снарядами, що можуть з легкістю (звісно, що відносною) перетворити дрейка (такий собі міні-дракон) на тушку. Що вже казати про простіших ворогів. Достатньо комфортний клас для збалансованих паті.
Трикстер (Trickster) – був би вельми цікавим класом, якщо б у грі був реалізований стелс. А так – досить незрозумілий розвиток Крадія з магічними здібностями і кадилом в лапах.
Військовий (Warfarer) – фінальний гібридний клас, який дозволяє зробити збірку з декількох улюблених вам класів, бо на нього для опанування переносяться всі (абсолютно всі) відкриті здібності з інших класів. Ну і також має доступ до всієї зброї і обладунків. Тобто ліпи собі кожен, що може й не може.
Якщо ви обрали собі клас і вам він не подобається – це не привід починати гру з початку (а слот збереження всього один і кількох персонажів зробити не можна). Ви в будь-який момент можете поміняти клас в Гільдії Покликання. Коштуватиме це просто копійки, а можливості підібрати те, що вам до смаку – суттєві. Так само ви легко можете поміняти клас свого посіпаки і збалансувати вади вашого персонажа.
Розвиток персонажа.
З розвитком все достатньо просто. За вбивство ворогів ми отримуємо досвід, який збільшує наш рівень – це вливає на характеристики персонажа (не дуже помітно якщо брати розрив в 1 рівень, але відчутно на розриві в 10-15 рівнів), також ми отримуємо очки дисципліни (Dcp) які нам збільшують рівень оволодіння класом, за які ми можемо поміняти клас, або придбати уміння класу чи доповнення, тобто корисні пасивки.
Весь інший розвиток – це зброя, обладунки і їх покращення. З цим – нічого нового. Чим краща зброя або обладунки – тим більш рідкісні матеріали для покращення потрібні і тим вища ціна купівлі цього добра.
Зброя і обладунки.
Як ми казали раніше, зброя і обладунки прив’язані до класів, тому в цілому має сенс розвиватись по якійсь одній гілці, бо і спорядження дороге, і ресурси для його покращення не завжди можна дістати у необхідній кількості.
Де брати це все щастя? Ну зброю і обладунки… Взагалі 3 способами.
1) Базовий – отримати при зміні класу. Ви отримаєте базовий набір спорядження. Ну це вже щось.
2) Купити у торговців. Дорого, але це основний спосіб отримати річ, яка вам потрібна.
3) Дроп зі скринь, що порозкидані по світу. Якщо пощастить. А тут вже як піде.
З покращеннями і простіше і складніше. Простіше – бо покращити можна у тих торговців, що торгують цим лайном. А складніше, бо в залежності від того, де покращувати – залежать і прирост характеристик. Тож також доведеться ще пошукати. А там може виплити, що додаткові інгредієнти потрібні будуть…. коротше є чим зайнятись.
Дослідження, мапа, подорожі.
Ну одразу слід сказати, що гра винагороджує вас за дослідження. Бо то тут, то там можна знайти цікаву скриню, в якій може статись є що корисне. Звісно, що це пов’язано і з ризиком, однак не більшим, ніж ви вирішите просто почимчикувати по тракту на своїх двох. Бо не раз і не два у котиків було враження, що на них вирішили полювати всі – огри, грифони і дрейки. причому одночасно і не беручи до уваги більш дрібних мобів. Це періодично висаджує, бо не зовсім вкладається в логіку світу, який бачиш навкруги. Спочатку мантикора б’ється з гоблінами, а як тільки підходите ви – і гобліни і мантикора забувають про старі образи і разом намагаються вас вирізати…. а тут ще грифон, який нікого не чіпав останні півгодини гри, також вирішує приєднатись. І все це кагало жадає крові тільки однієї особи – вашого протагоніста. причому глибоко всеодно чи є в команді танк з агром, чи ні.
Мапа велика і на один скрін не вміщається. Однак періодично виникає враження, що вона порожня. Так, є підземелля. Так є моби. Але немає НПС, немає історій, немає нічого, окрім зацікавленості в поживі, щоб подорожувати і відкривати нові місцини. Більш того, подекуди поки дійдеш до якоїсь локації – вже нудить від мобів, що лізуть побитись. Так, це досвід, однак процес досить швидко стає монотонним і нецікавим.
Переміщення по мапі. Як ми казали вище – ходити пішки – то не розкіш, а основа буття. Однак є ще і інші способи. Візок з буйволом, наприклад. Непоганий рейсовий автобус, однак курсує тільки між населеними пунктами, які далеко один від одного, а ще майже постійно якась тварюка вирішить на нього напасти. І не завжди ця тварюка вам до снаги.
Як альтернатива є можливість швидкої телепортації. Однак також є вади, причому навіть більш відчутні. Ціна. Вартість одного телепорту – 10 тисяч золотих. І ми не можемо сказати, що це мало. В грошах ми тут однозначно не купаємось.
Саме тому, чимчикуємо на своїх двох. І це дуже довго і нудно.
Бойова система і руйнація середовища.
В своїх передвиборчих…. передрелізних трейлерах, розробники розповідали, як можна легко використовувати середовище і його руйнацію для боротьби з ворогами. Що все так реалістично і… точно не передвиборчі… бо котики побачили щось подібне. Але то таке. Коротше, сказати що не всі об’єкти взагалі руйнуються – то применшення. Більшість об’єктів, які за логікою може зруйнувати дракон, голем або ж грифон – не руйнуються ВЗАГАЛІ! Тобто ви спокійно можете знайти укриття від смертоносного удару дракону за стовбчиком що трохи ширший за вас… якщо той дракон крізь тектуру не пройде. Але то окрема тема.
Сама ж бойова система достатньо проста, використовує автоприцілювання і автотаргетинг атак з можливістю у деяких класів окремими здібностіми самостійно вибирати ціль атаки. А так – підбігаєш до кого поближче і БА-БАХ! Якось так. Але це не так і погано. Просто як факт. Великих ворогів періодично дійсно цікаво бити – є можливість по ним полазити і побити по вразливим точкам, однак цей атракціон також перестає бути цікавим при постійному повторенні, а повірте великі вороги з’являться регулярно.
Особливо в бойовій системі і бойовій логіці гри вражає поява мобів в сейф-зонах. Причому аж ніяк не в якості набігу чи ще чогось такого. Просто спавн в центрі містта пачки ящірок, вовків, або ж дрейка…. котики були вражені.
З цивільних НІХТО не постраждав. всупереч логіці і ігровим механікам.
Історія
Як ми вже звертали увагу, наш персонаж – Повсталий, герой, якого обрав Дракон і поглинув його серце. В королівстві, звідки ми родом, Повсталий – король, якого поважають і коряться. А наш персонаж приходить до тями на видобудку у рабських ціпках. От з такого дисонансу починаються наші пригоди. Спойлерити не будемо, та і спойлерити особливо немає чого. Сюжет достатньо простий, інтеракція нашого протагоніста із зовнішнім середовищем наближається до мінімуму і імерсія просто йде до біса. Не знаю, може НПС і полюбляють мовчазних персонажів, а от котикам, як гравцям, що цінять в цьому плані і Відьмака, і Браму Балдура було якось дивно. Складається враження, що наш персонаж знає тільки 2 фрази – прийняти і відхилити завдання. За великого рахунку. Тобто основний сюжет не просто лінійний… він примітивний і безваріативний. Більш того нудний сторітелінг і затягнуті переходи між локаціями відбивають зацікавленість в подільшому розвитку історії. Ситуацію можна було б трохи врятувати цікавими сайд квестами, бо не раз ми зустрічали ігри, де побічні квести були пропрацьовані на порядок краще і цікавіше, ніж основна історія. Так ні… Сайд квестів мало, подані вони вельми хаотично. Так і взагалі не завжди зрозуміло що з тим робити, бо є фраза – іди шукай незрозуміло де, а персонаж то в нас німий…. і НПС не сильно з ним комунікують… коротше амба і занавіс.
Графіка і звук
Напевно одне з небагатьох, на що можна не репетувати. Графічне виконання приємне, якісне. Є певні моменти, коли екіпірування проходить одне крізь інше, але то вже дійсно дрібниці. Тут дракони проходять крізь текстури)
Оточення зроблено доволі реалістично. Є бажання подекуди робити скріншоти файних місцин. Музичний супровід не нав’язливий і підкреслює події, що відбуваються на екрані.
Враження
Ну сказати, що котики розчаровані – не сказати нічого. По суті гра вийшла на рівні ремастеру гри 2012 року. Механіки принципово не змінились, чогось унікального в класовій системі – немає, взаємодія з оточенням – було б дивно, якщо б її за 12 років не розширили, однак революційно нового – нічого. Що залишилось – порожній з точки зору подій світ, що наповнений мобами, які постійно готові тебе вбити. Більше підходить для якоїсь ММО, ніж для однокористувацької РПГ. Особливо ще й за вельми немаленький прайс. З врахуванням того, що помітили котики, навіть дивно, що гра на Стімі має аж 60% позитивних відгуків. Ми ставимо грі 3,5 котики з 5 і то тільки тому, що нам полюбилась перша частина. Якщо ви бажаєте пограти в цю гру – можемо рекомендувати її хіба що на розпродажі брати. Капком цього разу не торт.
